Читать «Степовий найда» онлайн - страница 25

— Та це ж вони і є!

Спочатку Кларенсові здалося, що величезні темні хвилі перекочуються по всій рівнині. Придивившись пильніше, він зрозумів, що перед ними величезне стадо буйволів, а серед них то тут, то там в хмарі куряви виринали постаті верхівців і спалахували постріли.

Темні хвилі нестримним потоком котилися до ставка, змітаючи все на своєму шляху.

Нічого не розуміючи, він глянув на свого супутника. Але відважний герой і завзятий мисливець від несподіванки не міг отямитися. Він немов прикипів до сідла і розгублено хапався то за сокирку, то за рушницю. Невідомо, скільки б це продовжувалося, коли б стадо, ламаючи з оглушливим тріском чагарники, не посунуло просто на них.

Часу для роздумів не лишалося. Спритний мексіканський коник Джіма, круто повернувшись, помчав щодуху, рятуючи свого господаря. Скромний кінь Кларенса, очевидно за звичкою, в ту ж мить пустився слідом за ним. І за кілька хвилин вірні четвероногі друзі скакали поруч.

— Чому ми звернули на цю дорогу? — крикнув Кларенс, насилу переводячи дух.

— Там, позаду, Пейтон і Джілдерслів, вони можуть нас помітити, — прохрипів у відповідь Джім.

Кларенс подумав, що буйволи значно ближче до них, ніж мисливці, що вони ось-ось доженуть, розтопчуть їх.

— А коли ж ми будемо полювати на них? — знову гукнув Кларенс.

— Ми — на них? — заверещав, мов божевільний, Джім у припадку істеричної відвертості. — Поки що вони полюють на нас!

Знавіснілі від страху, коні мчали попереду розлюченого стада. Вимоїна! Верхівці перестрибують її і вихоплюються трохи вперед, бо буйволам довелося обминати її. Та за кілька хвилин їх наздогнала уже друга частина стада — та, що мчала понад берегом ставка, — і верхівці опинилися всередині стада. Навколо здригалася земля від тупоту копит. Кларенс почував, що він задихається, сліпне від смердючої пилюки, від гарячого дихання тварин.

Туманно, немов крізь сон, побачив він, як Джім замахнувся сокиркою на буйволицю, яка особливо вперто насідала на нього збоку, а коли спускалися в другий ярок, Кларенс помітив, що Джім з розпачливим виглядом звів рушницю.

Кларенс припав до гриви коня. Сліпучий спалах, потім оглушливий постріл — з двох стволів водночас. Джім мало не вилетів із сідла, а рушниця, яка ще димілася, полетіла вбік. Потім кінь і верхівець зникли у хмарі порохового диму і куряви.

Раптом Кларенсів кінь зупинився, і хлопець, перелетівши через його голову, опинився в глибокому вибалку, йому здалося, що він упав на велику подушку з жорсткого покрученого волосся. Насправді це було плече величезного буйвола.

Виявилося, що Джім, розгубившись, випустив обидва заряди навмання і влучив у задню ногу найближчого буйвола, і той з порваними жилами впав у яр прямо перед конем Кларенса.