Читать «Простір неспокою» онлайн - страница 11

Станіслав, очевидно, зрозумів його стан, гмукнув і зашепотів щось на вухо Богданову. Той ледь помітно усміхнувся й підморгнув Гнатові, від чого він знову відчув себе ніяково: як-не-як до спецсектора його запрошували вперше.

Керрі Йос закінчив розмову ї вичікувально дивився на присутніх.

— Давайте знайомитися. Мене звати Керрі, я начальник відділу безпеки спецсектора.

— Це Гнат Ромашин, — відрекомендував Гната Томах. — З ним ми знайомі давно.

— Я теж устиг познайомитися, — мовив Богданов.

— Бассард, — коротко назвав себе четвертий — незнайомець.

— Гнат — конструктор ТФ-апаратури і майстер спорту з волейболу планетарного класу.

— Добре, — з повагою сказав Керрі Йос. — Дуже добре. У нас буде час познайомитися ближче, а зараз — до діла. Викликав я вас ось з якої причини: три дні тому до системи зірки Садальмелек було здійснено ТФ-посил транспорту з вантажем. На фініш транспорт не прибув.

У кімнаті стало зовсім тихо.

— Другий випадок, — ледь чутно мовив Богданов.

— Справді, другий, але головне — обидва сталися в діаметрально протилежних точках простору. Ви пам’ятаєте перший випадок — не прийшов ТФ-посил до Гамми Суїнберна. Середній радіус стаціонарного ТФ-зв’язку п’ятдесят парсеків. До Садальмелека — сто десять. Перша і друга проміжні станції просигналізували, що вантаж пройшов, але на фініші не появився. Те ж саме було, коли вантаж посилали до системи Суїнберна: до Гамми Суїнберна сто вісімдесят парсеків, усі три проміжні станції дали “добро”, і… вантаж до місця призначення не прибув!

— Можливо, транспортники зірвалися з траси? — спитав Бассард, поворушивши кошлатими бровами. — Адже був випадок…

— Ні, — похитав головою Гнат. — Внаслідок зриву летять і самі ТФ-станції — вибухають генератори поля. Тут же у вас станції відпрацювали нормально… — Він замовк і недовірливо поглянув на Керрі Йоса. — Але ж це нонсенс! Для прийому ТФ-передачї потрібен як мінімум ТФ-приймач! Інакше просто не може бути!

— Отак! — сухо сказав Йос. — Тоді десь є ТФ-приймач, установлений… — Він знову зробив паузу. — Установлений не людьми.

Тишу, яка запала, порушив Богданові

— Накладок немає?

Керрі йос, ледь примружившись, покосував на нього.

— Технічний відділ, на відміну від нашого, помиляється рідко. Експерти перетрусили всі ТФ-станції в контрольованому нами регіоні космосу, вантажі зникли безслідно. Але якщо вірити словам Ромашина… — начальник відділу затнувся, — не ображайтеся, Гнате, це просто невдалий зворот мови. Я хотів сказати: виходячи з вашої інформації, слід зробити висновок, що вантажі пішли до чужих станцій.

— Тепер зрозуміло. — Богданов перезирнувся з Томахом. — Значить, ми вийшли на передові пости чужої цивілізації. Так?

— Це вам і належить з’ясувати, — сказав Керрі, і було в звичайності його тону щось таке, від чого Гнат відчув у душі тривогу й невпевненість.

До нього лише зараз дійшов зміст слів “чужа цивілізація”.

— Я запросив вас, Гнате, ось чому, — вів далі начальник відділу. — Експерти сектора зараз у роз’їздах, а ви досвідчений фахівець з ТФ-зв’язку. Чи не могли б ви допомогти нам у цій справі? Доведеться, звичайно, на деякий час покинути Землю.