Читать «Радіоп"єси» онлайн - страница 6

МАНДЛЬ Або носові хустинки. Носові хустинки дуже практичні. Їх завжди потребуєш.

ЛАУРЕНЦ Так, носові хустинки дуже практичні.

МАНДЛЬ Я куплю носові хустинки і квіти. Я думаю, це буде щедрий подарунок.

ЛАУРЕНЦ Щед…рий, звичайно. Носові хустинки і квіти.

МАНДЛЬ Та це, напевно, замало. Я можу купити ще щось солодке, можливо, кілька цукерок…

ЛАУРЕНЦ Так, звичайно…

МАНДЛЬ Хочете піти зі мною? Насамперед я мушу купити ці носові хустинки… а чи Ви, ліпше, хотіли б зачекати? Присягаю, що відразу повернуся сюди. У мене все мусить відбуватися дуже швидко.

ЛАУРЕНЦ Тоді, краще, я зачекаю. Я трохи пройдуся тут туди-сюди, поки Ви повернетеся. Або піду трохи далі, до Набережної, якщо Вам це підходить.

МАНДЛЬ Але ж звичайно. Він іде в магазин, двері відчиняються, продавчиня вітається, двері зачиняються.

Знову наростає шум вулиці, сцени відбуваються безпосередньо на ній.

ПРОДАВЕЦЬ БРИТВ Не проходьте повз мене, пане, погляньте на мій новий винахід. «Лезо-фікс» править кожне лезо для бритв. «Лезо-фікс» править тонко, мов папір, тоненько, мов павутинка. З «Лезо-фікс» кожне лезо приносить задоволення, немає більше порізів і подряпин, кожна борода, м’яка, а чи тверда, вимагає леза, заточеного «Лезо-фікс».

ПЕРЕХОЖА Та пішли вже, хто купуватиме такий непотріб…

ПЕРЕХОЖИЙ Збожеволіти можна, ця вічна хапанина…

СТАРА ЖІНКА Повітряні кульки, сині й червоні повітряні кульки. Два шилінґи, милостивий пане! Чи не бажає милостивий пан принести панні нареченій повітряну кульку? А чи для дітей удома — синю кульку, милостивий пане.

ЛАУРЕНЦ Ні, дякую, мені не потрібна повітряна кулька.

КАТЕРИНЩИК хрипким голосом під музику катеринки

Між сьогодні та завтра Лежить ніч, лежить сон, Тож журитись не варто, Тож журитись не варто, Між сьогодні та завтра Лежить ніч, лежить сон…

Катеринку чути здалеку, звук вдвічі слабший.

ТОРГОВЕЦЬ РИБОЮ Сьогодні усе дешевше! Свіжа риба, річкова риба, так дешево ви ще не купували, мої пані й панове. Форелі, сиги… Погляньте на красуню-рибачиху, вона спіймала велику щуку й навудила м’ясистих коропів — для вас, мої пані й панове. Сьогодні все дешевше.

КАТЕРИНЩИК знову зблизька

Я сповию тебе хмаринами, Засвічу недосяжні зірки. Кожен прагне тиші часинами, Чоловіки це, діти, а чи жінки.

Говорить. Подайте, Христа ради, паночку! У мене вдома п’ятеро дітей і хвора жінка.

ЛАУРЕНЦ зніяковіло Я справді не маю зі собою грошей. Та, може, я дам Вам бутерброд з ковбасою…

КАТЕРИНЩИК Ой-ой… дякую…

Знову чути, як звук катеринки віддаляється, він лунає ще здалеку, мікрофон супроводжує Лауренца, шум вулиці, потім раптово на іншому фоні звучить тиха, бентежна музика, яка знову й знову повторюватиметься, коли ми наближатимемося до крамниці зі снами. Продавець вправно піднімає жалюзі.

ЛАУРЕНЦ Вибачте, будь ласка…

ПРОДАВЕЦЬ Прошу?

ЛАУРЕНЦ Ви працюєте в цій крамниці?

ПРОДАВЕЦЬ Так, прошу?

ЛАУРЕНЦ Ваша вітрина погано освітлена. Гм, Ви вже зачиняєте?

ПРОДАВЕЦЬ Ні, власне, саме зараз я відчиняю. Однак заходьте. Чим можу допомогти?