Читать «На другому березі (збірник)» онлайн - страница 14
Богдан-Ігор Васильович Антонич
Ходив по кімнаті неспокійною, уривчастою ходою, приголомшений, під враженням щойно прочитаного листа. Думки розблискували манливими, мінливими вогниками. Щохвилини повертав настирливий, уїдливий рефрен.