Читать «Теорія права і держави: Підручник.» онлайн - страница 343

7) підконтрольність - виявляється у здійсненні повсюдного, загального й універсального контролю суб’єктами та інститутами громадянського суспільства, уповноваженими органами держави (перевірка якості законів, відповідності їм підзаконних актів, ступеня реалізації прав та свобод громадян тощо). Підконтрольність додає стійкості правопорядку, оскільки спрямовує його розвиток на високих моральних підвалинах, повазі до прав людини, її гідності і честі;

8) відповідальність держави перед суспільством і громадянином за його забезпечення - означає, що реалізація основоположних прав і свобод людини, здійснення суб’єктивних прав і обов’язків учасників правовідносин, діяльність державних органів і посадових осіб у межах їх офіційно визначеної компетенції, додержання усіма суб’єктами правозаконності, охорона і захист фізичних і юридичних осіб від порушень гарантуються державою. У разі неналежного забезпечення правопорядку держава (в особі її органів і посадових осіб) має нести відповідальність перед суспільством і громадянином.

§ 4. Право, правова законність, демократія і правовий порядок

Право, правова законність, правовий порядок, демократія - взаємоозумовлені явища, що не можуть повноцінно існувати одне без одного. Якщо право, правова законність, правовий порядок - це певні рівні, зрізи правової матерії, які можна розглядати як її початок, динамічну частину (розвиток) і результат, то демократія є умовою для їх якісного функціонування.

Право і правовий порядок - співвідносяться як юридична основа (право) і результат дії права (правопорядок):

Право є системою норм, що регулюють суспільні відносини задля встановлення правопорядку; слугує засобом формування та закріплення норм; зумовлює нормативність правопорядку; виступає первинним засобом правового впливу на суспільні відносини, що стали предметом правового регулювання; визначає можливість правового регулювання суспільних відносин; слугує гарантом правопорядку у разі своєчасного оновлення правових норм відповідно до вимог суспільного розвитку.

Правовий порядок є громадянським порядком, що ґрунтується на нормах права, поза якими і без яких він немислимий; є реалізованим правом; зумовлює нормативність права; є кінцевим результатом дії права, визначає рівень упорядкованості суспільних відносин правом, але може передувати праву - у разі, коли типові моделі правової поведінки, що формуються у громадянському суспільстві, набувають пізнішого закріплення в офіційних джерелах права; характеризує дієвість правового регулювання суспільних відносин; завдяки нормативності виступає засобом подолання прогалин та колізій в законодавстві, оскільки правові норми, втілюючись у суспільне життя, виявляють недоліки у сфері правового регулювання.

Правова законність і правовий порядок співвідносяться як засіб установлення правового порядку (правова законність) і впорядкована дійсність, наслідок дії правової законності (правовий порядок).