Читать «Невидимий риф» онлайн - страница 16

— Так, так, — хитнув головою Загорський. — Я слухаю вас, далі!

— А корабель і всі його двигуни обшиті металом. Такі принаймні сучасні кораблі. Отже, якщо вони обшиті металом, то магнітне поле не може подіяти на пальну суміш.

Загорський задоволено всміхнувся:

— Ваша відповідь не зовсім точна, сер!

Асистент теж усміхнувся:

— Ви маєте рацію, сер! Я припустився деяких неточностей. Дозвольте мені їх висвітлити.

Загорський кивнув головою:

— Прошу!

— Я маю на увазі двигуни типу Отто. В цьому випадку акумулятори саморозряджаються під впливом магнітного поля.

— Але ж на кораблях працюють двигуни інших типів, — зауважив Загорський.

— Я ж вам іще не все пояснив, сер! — заперечив асистент.

— А може, ви цей момент випустили з уваги?

— Ви маєте на думці дизельний двигун?

— Так.

— У цьому двигуні іскри, звичайно, немає. Пальна суміш запалюється внаслідок тиску. А якщо немає іскри, двигун не може зупинитися під впливом магнітного поля.

Загорський сперся руками об стіл і завмер. Він був зовні спокійний, та блиск очей свідчив про внутрішнє напруження.

— В такому разі на кораблі мало б тільки згаснути освітлення, — завважив професор. — Адже воно живиться акумуляторами й сухими елементами!

— Так, сер!

— Але нам про це нічого не відомо, — зітхнув Загорський.

— Про це можна легко довідатись!

— Не так легко, як вам здається, — махнув рукою професор. — Немає жодного живого очевидця. Увесь екіпаж на кораблі загинув од вибуху. Причини цього вибуху теж невідомі.

Загорський закурив сигарету, випустив цівку диму й замислено промовив:

— І все ж треба припустити, що це якісь промені або якесь поле!

— Я такої ж думки, сер, — погодився з ним Хамід.

— У такому разі ми повинні добре озброїтись! Ви, шановний Хаміде, допоможете мені обладнати корабель.

— Я вже склав детальний список апаратури, — відповів асистент і подав професорові кілька аркушів паперу.

Загорський, приємно здивований, скинув окуляри й зосереджено читав список, схвально хитаючи головою.

— Так… Так…

Абдул Хамід мовчки споглядав за професором. Коли Загорський перечитав увесь список, асистент запитав:

— Може, я щось випустив?

— Гадаю, що ви свідомо не вписали гальванометр…

— Не цілком свідомо, професоре.

— Цей прилад чутливіший за мікроамперметр, вам про це добре відомо. З ним краще працювати, ніж з комбінованим приладом. Ще одна його перевага в тому, що він має освітлену шкалу! Але й це ще не головне! — Загорський надів окуляри, зміряв поглядом свого асистента й похитав головою. — Любий Хаміде, я хочу звернути вашу увагу на інше. Не виключено, що ми не візьмемо з собою саме того приладу, який нам буде найпотрібніший!

Асистент здивовано глянув на нього.

— Що ви маєте на увазі, професоре?

— Прилад, який нам іще невідомий, як невідоме досі й це загадкове явище.

Ту мить ні професор, ні його асистент ще й гадки не мали, що тільки тоді, коли схожий на ракету корабель, обладнаний за останнім словом техніки, одірветься від причалу й помчить у напрямку загадкового острова, — тільки тоді відкриється найдраматичніша сторінка їхнього життя, сповнена зусиль, напружень, небезпеки й неймовірних пригод…