Читать «Покоління джинс. Втекти з СРСР» онлайн - страница 52

Найбільш здивованим, мабуть, був сам Теймураз, який спочатку спокійно, не поспішаючи, рухав веслами, кожної хвилини боячись із вудкою в руках потрапити на очі якомусь радянському прикордоннику, якому б здалося, що Темур Чихладзе збирається втекти з Радянського Союзу на цьому маленькому човні грузинського рибалки.

Човен же більше плив за течією, ніж мчав хвилями, і, коли вже зовсім нічого не лишалося до світанку, Темур Чихладзе зрозумів, що мав зробити вибір — або справді втекти, або повернутись назад через красиву дівчину, яка так сподобалась.

Ніхто не знає, до якої межі пустили б радянські прикордонники зеленоокого хлопця, який все ж повернувся, тому що на березі його чекала майбутня мама Еки-уки.

Вже потім, роки по тому, коли суд виніс смертний вирок ченцю Теодоре Чихладзе, він востаннє звернувся до грузинської радянської влади: показати йому до розстрілу єдину дитину — Катерину Чихладзе. Але останнього бажання абсолютно невинної людини так і не виконали.

Після арешту Еку-уку він так і не бачив.

Ще більше років по тому Ека Чихладзе написала книгу, яку присвятила батьку — людині, яка ще у її дитинстві передбачила розпад Радянського Союзу і ніколи ні від кого цього не приховувала. Також Ека опублікувала абсолютно унікальні, невідомі до того матеріали по «розстрільній справі», у яких все детально описано, а її припущення, що викрадачів заздалегідь підставили, є доволі логічним і обґрунтованим. Аргументи та факти вказують на те, що уряд наперед знав про захоплення літака, але комуністи пустили їх до кінця саме для того, щоб судовий процес відбувся саме таким, яким був потрібен їм.

Члени сімей та близькі розстріляних знають ту особу, від якої, можливо, влада отримала першу інформацію, але не називають його імені — як трапляється зазвичай в Грузії, коли, наприклад, мають на увазі змію, а називають її гадом.

А за день до судового процесу того ченця повели на останній допит, на якому були присутні кілька слідчих разом з високопосадовцями, оскільки вони хотіли точно знати, що скаже чернець на суді, й хотіли до кінця впевнитись у тому, що все пройде саме так, як вони хотіли. Тому коли чернець ще раз підтвердив, що візьме все на себе задля порятунку решти, слідчі із задоволеними обличчями поглянули на присутніх чиновників. Один з них все ж про всяк випадок кашлянув і звернувся до ченця:

— Ви повинні бути готовими до всього.

— Я готовий до всього.

— Думаю, ви не дуже мене зрозуміли.

— Я готовий до всього, якщо вдасться їх врятувати.

— До всього?

— Так, до всього, мені вже виповнилося тридцять три.

— Я тут не для встановлення вашого віку, нас цікавить кілька деталей, які ми хочемо уточнити.

— Я слухаю.

— На суді ви визнаєте, що керували тим бандитським угрупуванням, яке хотіло викрасти літак?