Читать «Покоління джинс. Втекти з СРСР» онлайн - страница 20

Товстий витяг звідкілясь повну банку солоних огірків і вкусив один зі страшним хрумкотом. Гега зліз, через силу всміхнувся до Тіни, яка мовчала, і подивився на вусаня. А вусатий міліціонер, зі своєї сторони, ще більш уважно подивився на Гегу і сміливо спитав:

— Що ти робив нагорі?

— Цілував прапор, шановний, — сказав Гега, несподівано подумавши, що з цим людом можна і пожартувати.

— Смієшся з нас? — спитав суворо вусань і подивився на колегу.

Товстий колега все ще точив солоний огірок, та очей з Геги не зводив, ніби щось пригадуючи, і раптом скрикнув:

— А ти, хлопче, часом не актор? Я тебе в кіно бачив — там ти хочеш одружитися, та брати не дають, це ж ти?!

— Так, — кивнув Гега товстому міліціонеру, — то я, актор.

— У мене теж так було — мій старший брат не давав одружитися, казав, що спочатку це повинен зробити він, і, якби я йому повірив, дотепер був би неодружений. — Товстий знов надкусив солоний огірок і подивився на вусаня: — Давай відпустимо, хороший же хлопець…

Перед тим як завести мотоцикл, вусань подивився спочатку на Тіну, потім угору — на червоний прапор, а потім голосно сказав до хлопця:

— Не жартуй з цим прапором, синку, вони таких не люблять і тобі не повірять…

— Спасибі, — сказала Тіна, та міліціонери не почули її подяку — їхній триколісний мотоцикл був уже далеко, і на порожній вулиці чутно було лише гуркіт радянського двигуна…

Гія

— Візьми ненадовго, — сказала Манана чоловікові дуже втомленим голосом, і Гія взяв у дружини дитину, яка вже годину безперестанку плакала.

Манана причинила двері спальні й присіла на стілець на кухні. Хотіла запалити цигарку, але передумала — дитина почала плакати сильніше, і Манана повернулася до кімнати. Всі називали його Гією, хоча ім’я його було Георгій, і зараз він мав дуже схвильоване обличчя; іншим разом він, мабуть, і посміхнувся би дружині, та руки так боліли від утоми, що не було сил навіть на посмішку.

— Дай мені, — звернулась вона до Гії й знов узяла дитину.

— Мені що робити? — нерішуче спитав у дружини Георгій, але Манана відповіла так, як він і очікував:

— Нічого.

Це був скоріше голос втомленої жінки, ніж злої дружини, та Гія все одно вийшов на кухню, відчинив вікно й запалив цигарку. Палив швидко й нервово, бо його, незважаючи на мирний характер і здатність багато що стерпіти, як і кожного молодого батька, більш за все допроваджував до божевілля плач дитини.

Він викурив цигарку до кінця, а тоді відчинив холодильник. Той був порожнім і він зачинив його, думаючи, що зараз вилається, та раптом заспокоївся, на обличчі начебто з’явилась посмішка, і він тихо наблизився до дверей спальні. З кімнати вже не чувся плач дитини, Гія обережно відсунув фіранку на дверях — і мати, і дитина спали.

Радіючи, Гія знову припалив цигарку і відчинив кватирку. Тепер він задимів повільно і курив смакуючи, а недопалок не викинув на вулицю, як він це робив зазвичай, а залив водою з-під крану. Потім дуже обережно підняв кришку смітника і кинув недопалок всередину. Знову відкрив порожній холодильник і знову просто закрив.