Читать «Ерагон. Спадок» онлайн - страница 487

— Прощавай, — прошепотів Ерагон, дивлячись, як вона та Фірнен летіли до того місця на далекому березі, де все ще стояв Роран.

Аж тепер Ерагон дав волю сльозам. Вони мов град покотилися з очей. Вершник уп’явся руками в перила корабля й гірко плакав, залишаючи позаду геть усе, що він будь-коли знав. А вгорі над ним ридала Сапфіра. Вони оплакували те, чому не судилось збутися.

Спливла хвилина, друга, третя… Серце Ерагона почало битися трохи повільніше, сльози поволі висохли, і спокій, незнаний досі спокій огорнув його душу, коли він вдивлявся в безконечну пустельну рівнину. Вершник думав про те, які дивовижні речі можуть стрітися їм у далеких диких просторах. Він думав про життя, яке чекало на них із Сапфірою — життя серед драконів і Вершників.

«Ми не одинокі, малий», — сказала Сапфіра. Несмілива посмішка заграла на обличчі Ерагона.

Корабель ішов уперед, спокійно й плавно рухаючись по осяяній місяцем річці до темних заобрійних земель.

КІНЕЦЬ

Прадавня мова

Агаеті Блодхрен — святкування Кривавої Клятви

Альфакін — народ (раса) ельфів

Атра ду еваринія оно варда — Нехай оберігають тебе зірки

Атра естерні оно тхелдуін — Нехай твої справи будуть успішними

Аудр! — Угору!

Боллр — круглий предмет, сфера, кулька

Брізінгр — вогонь

Вае веогната оно вергарі, ека тет отерум — Ми вб'ємо тебе, присягаюсь

Ваетна — розвіяти

Вайзе нейат! — Щезни!

Валдр — правитель

Веохт — повільно

Верма — нагріти

Врангр — кривий, звивистий

Гангра — іти

Гангра аптр — іти назад

Гангра рета — іти праворуч

Гангра фрам — іти вперед

Гвітр — білий

Гедвей ігназія — сяюча долоня

Гулай вейс медг оно, Арджетламе — Хай тебе супроводжує удача, Срібна Руко

Делой, шар’ялві! — Земле, рухайся!

Джиєрда — ламати, бити

«Доміа абр Вірда» — «Вищість долі» (назва книги)

Дотдаерт — Спис Смерті

Драумр копа! — Зважати на сновидіння!

Дротнінг — королева

Дротнінгу — принцеса

Ду Вельденварден — Ліс-охоронець

Ду Врангр Гата — Звивиста Стежка

Ду Фелс Нангороех — Прокляті Гори

Ебрітхіль — майстер, учитель

Ека ai фрікай ун Шуртугал — Я Вершник дракона і друг

Ека елрун оно, іольфіа, віол фьорн торнесса — Я дякую вам, ельфи, за цей дар

Елрун оно — Дякую тобі Ельда — шанобливе звертання

Іллгратр — сильне бажання

Іслінгр — той, що несе світло

Істалрі — вогник

Кауста — приходити

Кверст — різати

Кверст мальмр ду гуілдрс едта, мар фрема не тон ека трейя! — Розріж залізо, яке тримав мене, але не більше, ніж я бажаю!

Ладрін! — Відкрийся!

Летта — спинитися

Лідуен Кваедхі — поетичний рукопис

Має — фрагмент слова, яке Ерагону так і не вдалося промовити повністю

Наіна — світло

Наіна гвітр! — Хай буде світло!

Наіна гвітр ун боллр! — Хай буде кругле біле світло!

Нам іет ер Ерагон Сундавар-Верганді, сьорн абр Бром — Моє ім’я Ерагон, Убивця Тіні, син Брома

Нідвал — схожі на драконів істоти, споріднені з фангхурами

Ніермен — орхідея

Оно ах неят трейя еом верунсмал едта, о сналглі — Ти не хочеш битись зі мною, сналглі

Се оно вейс іліа! — Хай тобі щастить!

Се онр сердар сітджа хвас! — Хай ваші мечі залишаються гострими!

Слітха — спати