Читать «Ерагон. Спадок» онлайн - страница 490

Крістофер Паоліні

У видавництві «Listening Library», дякую Жерарду Дойлу за його просто неймовірну роботу з озвучення моїх книг (боюсь, я завдав йому чимало клопоту), Таро Маєр — за делікатне й зворушливе керування його діями, Орлі Московіцу за те, що звів усе докупи, а також Аманді Д’Аціерно — видавцеві «Listening Library».

Хочу подякувати також колезі-письменнику Теду Вільямсу (якщо ви ще не знайомі з його творчістю, раджу вам трилогію «Пам’ять, горе і шип»; прочитайте — ви не пошкодуєте про це) за те, що він надихнув мене на кілька ідей, які я використав у книзі. Дякую письменникові Террі Бруксу, який був для мене водночас і другом, і наставником (дуже рекомендую вам серію його книжок «Хроніки Заземелля»).

Хочу сказати спасибі Майку Маколею за створення й підтримку одного з найкращих фан-сайтів (shurtugal.com), а також за те, що він разом із Марком Готта Вазом написав «Альманах „Спадок“». Без зусиль Майка онлайн-спільнота моїх читачів була б значно менша, ніж вона є на сьогодні. Дякую, Майку!

На окрему згадку заслуговує моя шанувальниця Рейна Сато. Її реакція на епізод першої зустрічі Ерагона зі слимаками надихнула мене на створення образу сналглі на Вройнгарді. Рейно, сналглі — це для тебе.

І як завжди, останнє «дякую» — тобі, мій читачу. Дякую за те, що ти залишався зі мною впродовж усієї оповіді. Бажаю тобі, щоб зірки завжди яскраво світили над твоїм життєвим шляхом.

І… це все. Більше я нічого не можу додати до своєї серії книг. Усе, що треба було сказати, сказано. Далі — тиша.

Се онр сердар сітджа хвас!

Крістофер Паоліні

8 листопада 2011 року.