Читать «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» онлайн - страница 112
Колектив авторів
У ч. 2 ст. 433 КК встановлено кваліфікований склад розглядуваного злочину, а саме розбій щодо населення в районі воєнних дій.
Обов’язковою ознакою складу даного злочину є місце його вчинення. Районом воєнних дій вважається частина території, на якій певні військові формування ведуть воєнні дії, у зв’язку з чим на цій території не діють цивільні органи державної влади, а вся повнота влади належить військовому командуванню.
Під населенням розуміють цивільних осіб, які мешкають або перебувають у районі воєнних дій, не входять до складу збройних сил та не беруть участі у масових стихійних збройних виступах, у тому числі біженці, евакуйовані, примусово переселені супротивником та інші особи, які з тих чи інших причин опинилися в районі воєнних дій.
Якщо такі злочинні дії вчиняються стосовно осіб, які мешкають поза межами району воєнних дій, то вони утворюють відповідні склади злочинів проти особи чи проти власності. Посягання на населення може бути спрямоване як проти громадян власної держави, так і проти громадян союзної держави чи держави, проти якої ведуться воєнні дії.
Насильство над населенням може бути як фізичним, так і психічним, полягати у різних формах посягань на життя і здоров’я, честь і гідність цивільних осіб: вбивства, заподіяння тілесних ушкоджень, зґвалтування, незаконне позбавлення волі та ін. Якщо насильство щодо населення в районі воєнних дій полягає в умисному позбавленні особи життя, то вчинене утворює ідеальну сукупність з відповідним злочином проти життя особи (ст. 115 КК). Так само утворює сукупність зі злочином, передбаченим ст. 433 КК, вчинення у процесі насильства над населенням у районі воєнних дій іншого більш тяжкого злочину (наприклад, бандитизму (ст. 257 КК), зґвалтування (частини 3 та 4 ст. 152 КК) тощо).