Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 152

8

Див.: Аристотель. Сочинения в четырех томах. — М.: Мысль, 1976. — Т.1. — С 252.

9

Див.: Там само. — С. 252.

10

Див.: Асмус В.Ф. Метафизика Аристотеля. — В кн.: Аристотель. Сочинения в четырех томах. Т. І. — С. 12.

11

Див.: Там само. — С. 253.

12

Зазначимо, що Аристотель також досить ґрунтовно вивчив категорію «множинність». Її дослідженню цілком присвячені глава 13 п'ятої книги і глава 6 десятої книги трактата «Метафізика».

13

Див.: Введение в философию / Фролов И.Т., Арат-оглы Э.А.. Арефьева Г.С. и др. — Ч. 2. — М.: Политиздат, 1989. — С. 109-110.

14

Послідовними прихильниками об’єктивних теорій єдності злочину також були Грольман, Бауер, Вехтер та інші німецькі криміналісти.

15

Див Фейербах А. Уголовное право. — СПб, 1810. — С. 50-51; Пионтковский А.А. Уголовно-правовые воззрения Канта, А. Фейербаха и Фихте. — М.. Юриздат, 1940. — С. 109-110.

16

Див., напр.: Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. — М.: Госюриздат, 1961. — С. 316; Косарев А.И. Римское право. — М., Юрид. лит., 1986 — С. 38.

17

Див.: Кант И. Сочинения в шести томах. — Т. 3. — М.: Наука, 1973. — С. 131.

18

Див.: Асмус В.Ф. Иммануил Кант. — М.: Наука, 1973. — С. 31.

19

Див : Пионтковекий А Л. Уголовное право (Пособие к лекциям) Часть Общая. Вып. 2. — Казань, 1916. — С. 130-145.

20

Див.: Там само. — С. 188.

21

Див.: Там само. — С. 186.

22

В. Спасович, наприклад, головним у формуванні вини вважав рішучість, М.С. Таганцев — намір і план його здійснення, М.А Неклюдов — умисел, (Див.: Спасович В. Учебник уголовного права. — Т.1. — Вып. 2. — СПб., 1863. — С. 154; Таганцев Н.С. Курс русского уголовного права. Часть общая. Кн. I. Учение о преступлении. Вып. 2. — Спб., 1878. — С. 36; Неклюдов Н.А. Общая часть уголовного права (конспект). — СПб., 1875. — С. 54).

23

Див Сергеевский Н.Д. О значении причинной связи в уголовном праве. — Ч. 1. — Ярославль, 1880. — С. 156-158; Сергеевский Н. Д. Русское уголовное право. Пособие к лекциям. Часть общая. — СПб., 1890. — С. 337.

24

Див.: Таганцев Н.С. Курс русского уголовного права. Часть общая. — Кн.1. — Учение о преступлении. — Вып. 1. — СПб. 1874. — С. 175; Таганцев Н.С. Курс русского уголовного права. Часть общая. — Кн. 1. — Учение о преступлении. — Вып. 2. — СПб., 1878. — С. 255.

25

Див.: Таганцев Н.С. Русское уголовное право. — Часть общая. — СПб., 1902. — Т. 2. — С. 1284.

26

Див.: Там само. — С. 1286.

27

Див.: Там само. — С. 1299.

28

Див : Там само. — С. 1299.

29

Див.: Познишев С.В. Основные начала науки уголовного права. Общая часть уголовного права. — М, 1912. — С. 637.

30

Див.: Кистяковский А.Ф. Элементарный учебник общего уголовного права. — Т.1. Общая часть. — К., 1875. — С. 226.

31

Див.: Жиряєв А.С. Уголовное право. Лекции. — Юридический вестник, издаваемый Николаем Калачовым. — Вып. 41. — № 11. — СПб. — С. 23.