Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 135
Ірина Олександрівна Зінченко
Судом касаційної інстанції визнано, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані на підтвердження, що засуджений діяв у стані крайньої необхідності, тобто для відвернення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому, охоронюваним законом правам інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. № 7 за окремими епізодами злочинної діяльності, які не мають самостійної кваліфікації, покарання не призначаються
Визнавши, що грабіж вчинений повторно, суд помилково кваліфікував дії засудженого не за ч. 2 ст. 186 КК України, як належало, а за ч. 1 ст. 186 КК України
Розгляд судом позову про стягнення суми заборгованості зі сплати аліментів з особи, засудженої за ст. 164 КК України за злісне ухилення від їх сплати, у кримінальній справі суперечить вимогам ст. 28 КПК України
Умисне ухилення від сплати податків, поєднане із складанням завідомо неправдивих документів, яке спричинило тяжкі наслідки, правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 212 і ч. 2 ст. 366 КК України
Суд, розглядаючи кримінальні справи про злочини, вчинені особами, котрі були видані Україні іншими країнами, слід ураховувати положення Європейської конвенції про видачу правопорушників, в якій передбачено, що така особа не може переслідуватися та засуджуватися ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке її було видано
З вироку суду виключено як зайву кваліфікуючу ознаку, передбачену п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, — «вчинення умисного вбивства з метою приховати інший злочин», оскільки дії винного в цій частині повністю охоплюються п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, як вбивство, поєднане зі зґвалтуванням потерпілої особи