Читать «Схід» онлайн - страница 8

Ніколи не чув, щоби вдома розмовляли про комунізм або про росіян. Панувала геополітична тиша. Не було про що дискутувати. І мама, і батько покинули свої краї за часів великого переселення проклятих народів. Вони вийшли з дому неволі. З країни піску, голоду і гною. З території зневаги. Зі сходу на захід. Мама на тридцять кілометрів, батько на сто двадцять. Бо такий був керунок життєвого руху. Зі сходу на захід. З хамського села до панського міста. Щоби забути про невільниче дитинство і щоб носити черевики. На захід, до столиці, яку патріотичний зрив перетворив на кістяк, і на нього треба було наново наростити людське м’ясо. Повстанці, Гітлер і комунізм дозволили їм здобути метрополію. Та все ж до центру вони не дійшли. Зупинилися на передмістях, як і більшість плебейської конквісти. Але про це не говорилося. Ні додати, ні відняти. Справедливість історичного ошуканства.