Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 37

Дійсно, за чинності КК України 1960 року, наведені роз’яснення Пленумів можна було виправдати із практичної точки зору. В пункті «ж» ст. 93 КК 1960 року крім зґвалтування передбачалася ще одна кваліфікуюча ознака, а саме: вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення. І якщо при кваліфікації застосовувався лише п. «ж» ст. 93 КК, то залишалося незрозумілим, в зв’язку' зі зґвалтуванням чи у зв’язку з іншим злочином потерпілу позбавили життя. За цих умов практиці крім вбивства треба було надати юридичну оцінку і цьому іншому злочину, а за змістом п. «ж» ст. 93 КК 1960 р. це було можливо лише шляхом кваліфікації вчиненого за сукупністю зазначеного пункту ст. 93 і відповідної статті КК (при зґвалтуванні — ст. 117). Тут і виникала суперечність: з одного боку більш правильною виявлялася кваліфікація за сукупністю злочинів, а з іншого — це був типовий одиничний складений злочин, який через свою законодавчу конструкцію повинен кваліфікуватися за однією статтею КК.

КК України 2001 року усунув ці суперечності і роз’єднав неспівпадаючі за змістом кваліфікуючі ознаки, передбачивши окремо в п. 9 ч. 2 ст. 115 КК «вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення», а в п. 10 ч. 2 ст. 115 КК — «вбивство, поєднане із зґвалтуванням».

Цей крок є абсолютно правильним, передусім тому, що вбивство, поєднане із зґвалтуванням далеко не завжди є окремим випадком вбивства з метою приховати інший злочин або полегшити його скоєння. Найчастіше позбавлення життя здійснюється тут із садистських спонукань, в процесі подолання опору потерпілої або за мотивами помсти за опір, що вона чинила.

По-друге, вбивство, поєднане із зґвалтуванням, може вчинятися як із прямим, так і з непрямим умислом, що виключає мету приховання чи полегшення вчиненого злочину, тобто ці кваліфікуючі ознаки не завжди співпадають за змістом.

Нарешті, відокремлення вбивства, поєднаного із зґвалтуванням, в окремому пункті ст. 115 КК дозволило чітко розмежувати цей злочин та інші ситуації, коли винний вбив потерпілу через певний час після зґвалтування з метою приховати цей злочин, або коли була позбавлена життя не потерпіла від зґвалтування, а інша особа, наприклад, свідок останнього, чи особа, що перешкоджала зґвалтуванню і могла викрити злочинця. Такі випадки, без сумніву, утворюють сукупність злочинів і підлягають кваліфікації за відповідною частиною ст. 152 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК.

Прикладом правильної кваліфікації названих злочинів може слугувати наступна кримінальна справа.

Вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2005 р. було засуджено: А., І., та В. за пунктами 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України і за ч. 4 ст. 152 КК України за зґвалтування потерпілої, яке вони вчинили групою із заподіянням особливо тяжких наслідків, та за умисне вбивство, яке вони вчинили за попередньою змовою групою осіб з метою приховання цього злочину.

Як визнав суд, близько опівночі 21 грудня 2004 р. А., І. та В. перебували в кафе «Хвилинка» м. Першотравенська Дніпропетровської області, де вживали алкогольні напої до 2 год. 22 грудня 2004 р., заздалегідь домовившись між собою домогтися вступити в статеві зносини з К„яка теж була в кафе. Коли потерпіла К. близько 2 год. 30 хв. пішла з кафе, вони пішли за нею, наздогнали її і запропонували провести додому через двори, а біля школи № 1 запропонували вступити з ними в статеві зносини. У відповідь на відмову вони застосували до неї насильство, завдавши не менше 20 ударів руками та ногами, роздягли і групою зґвалтували, а потім з метою приховання цього злочину умисно вбили її, почергово кидаючи каміння в область голови.