Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 208

78

Див.: Ораздурдыев А.М. Продолжаемое преступление по советскому уголовному праву. — Автореф. дисс…канд. юрид. наук. — Казань, 1984. — С. 14.

79

Див.: Рішення Верховного Суду України. — 2005. — Вип. 1(10). — С. 90–92.

80

Див.: Кривошеин П.К. Повторность в советском уголовном праве (теоретические и практические проблемы). — К., 1990. — С. 24; Ораздурдыев А.М. Вказ. праця. — С. 9; Уголовное право. Общая часть: Учебник для вузов / Под ред. И.Я. Козаченко, З.А. Незнамовой. — М, 1999. — С. 292.

81

Див.: Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — № 4. — С. 42–43.

82

Див.: Кривошеин П.К. Вказ. праця. — С. 42.

83

Див.: Таганцев Н.С. Русское уголовное право: Лекции. Часть общая. — Том 2. — СПб., 1902. — С. 1298.

84

Приблизно таким же чином природу складених злочинів пояснювала і Н.Ф. Кузнецова, вказуючи, що складені злочини це такі діяння, які складаються (звідси і назва — «складені») законодавцем із двох або більше злочинних діянь (Див.: Кузнецова Н.Ф. Вказ. праця. — С. 117).

85

Див., напр.: Фролов Е.А… Галиакбаров Р.Р. Множественность преступных деянии как институт советского уголовного права. Уч. пособие. — Свердловск, 1967. — С. 7; Галиакбаров Р.Р. Квалификация многосубъектных преступлений без признаков соучастия. — Хабаровск, 1987. — С. 26 та ін.

86

За нашими підрахунками в КК УРСР 1922 р. було передбачено 7, в КК УРСР 1927 р. — 18; в КК УРСР 1960 р. — 37 складених складів злочинів. Наразі в КК України 2001 р. їх кількість збільшилася до 59.

87

Див.; Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. М., 1980. — С. 219.

88

Див.: Таганцев Н.С. Лекции по русскому уголовному праву. Часгь общая. Вып. 4. — СПб., 1892. — С. 1670.

89

Див.: Белогриц-Котляревский Л.С. Учебник русскою уголовного права. Общая и особенная часть. — К., 1904. — С. 201.

90

Див.: Ляпунов Ю. Квалификация составных (сложных) преступлений // Соц. законность. — 1982. — № 2. — С. 48; Панов Н.И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления. — X.: «Вища школа», 1984 та ін.

91

Див.: Яковлев А.М. Совокупность преступлений. — М., 1960. — С. 27; Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. — М., 2001. — С. 102 та ін.

92

Див.: Пнонтковский Л.А. Вказ. праця. — С. 646; Стручков М.Л. Вказ. праця. — С. 32.

93

Див.: Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. — С. 21; Ляпунов Ю.И. Вказ. праця. — С. 50.

94

«У зазначених випадках, — як слушно зазначають В.П. Тихий та М.І. Панов, — одна дія виступає як спосіб здійснення іншої. Вони перебувають у нерозривному зв'язку та органічній єдності і у сукупності утворюють складну дію, яка і завдає шкоди об’єкту (як основному, так і додатковому)». Див.: Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії: науково-практичний коментар. — К.: Видави, дім «Промені», 2007. — С. 6.

95

За образним висловлюванням П.С. Дагеля і Д.П. Котова, «злочинний наслідок при непрямому умислі — не та ціна, яку винний готовий сплатити за досягнення бажаної мети, якої він домігся ціною спричинення шкоди суспільству». (Див.: Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. — Воронеж: Изд-во Воронежск. ун-та, 1974. — С. 101.