Читать «У пошуках утраченого часу.У затінку дівчат- квіток» онлайн - страница 352
Марсель Пруст
142
…як оті вихованки пані де Ментенон… — Натяк на расінівські п’єси «Естер» та «Аталія», написані на замовлення пані де Ментенон для сенсірських вихованок, які грали в хорах при виставі цих трагедій.
143
Моле — граф Моле Луї-Матьє (1781–1855) — міністр і пер Франції за Реставрації, прем’єр-міністр з 1836-го до 1839 року.
Фонтан Луї (1757–1821) — поет і політик, голова законодавчого корпусу, ректор університету, сенатор, міністр за Реставрації.
Вітроль — Арно Ежен, барон Вітрольський (1774–1854) — готував повернення Бурбонів, арештований під час Ста Днів, міністр за Реставрації.
Берсо П’єр-Ернест (1816–1880) — філософ і письменник, член Академії моральних і політичних наук.
Паск’є — дук Паск’є Етьєн-Дені (1767–1862) — державний радник і префект поліції, голова палати перів, канцлер за Луї- Філіппа, автор «Мемуарів» (1893).
Лебрен П’єр-Антуан (1785–1873) — поет і драматург, член Французької академії, пер Франції за Липневої монархії і сенатор за Другої імперії.
Сальванді — граф Сальванді Нарсіс-Ашіль (1795–1856) — державний радник за Реставрації і Липневої монархії, автор історичних і літературних праць.
Дарю — граф Дарю П’єр-Бруно (1767–1829) — державний діяч і письменник, інтендант Великої армії, автор «Історії Венеційської республіки», двоюрідний брат Стендаля.
144
Океаніди — дочки Океану і Фетиди, виведені в Есхіловому «Прометеї прикутому» у вигляді хору, які втішали у муках героя.
145
Богарова робота… — Богар Сезар (1639–1709) — скульптор, мешканець Нансі, прикрасив деякі паризькі особняки; відомий більше під ім’ям Ґран Сезар.
146
Безталанна дукиня Праленська… — Йдеться про те, що дук де Шуазель-Прален (1805–1847) одружився з дочкою генерала Себастіяні, мав від неї десятеро дітей, а потім зійшовся з їхньою гувернанткою. 1847 року дукиню знайдено заколотою кинджалом. Узятий під арешт дук отруївся.
147
Дуан Шіменес (1800–1872) — особистий секретар дука Бройля. Після його смерти вийшло чотири томи «Різного і листів».
Ремюза Шарль (1797–1875) — міністр внутрішніх справ за Луї-Філіппа, автор філософських розвідок ліберального спрямування, член Академії.
Жубер Жозеф (1754–1824) — друг Фонтана і Шатобріана, який оприлюднив по його смерті його «Думки». «Це Платон з душею Лафонтена», — так характеризував його твори Шатобріан.
148
Сомюр славився своєю кавалерійською школою.
149
Прудон П’єр-Жозеф (1809–1865) — філософ-соціаліст (відомий його вираз: «Власність — це крадіжка»).
150
Буальдьє Франсуа-Адріен (1775–1834) — композитор (опери «Багдадський каліф» тощо).
151
«Нібелунґи», «Кільце нібелунґа» — ваґнерівські опери, поставлені в Байрейті.
152
Stones of Venice («Каміння Венеції») (англ.).
153
Рескін Джон — Йдеться про його книгу «Каміння Венеції», присвячену архітектурі італійського Відродження.
154
Барбе д’Оревільї (1808–1889) — письменник, співець провінції.
155
Кери — лихі демони ночі у грецькій міфології.
156
Гадес — володар пекла, те саме, що й Плутон.