Читать «У пошуках утраченого часу.У затінку дівчат- квіток» онлайн - страница 351
Марсель Пруст
111
Редферн зробив? (лат.)
112
Незрівнянний (лат.).
113
Ванна і моціон (англ.).
114
Боттічеллієва жінка — «Мадонна з дитям і п’ятьма ангелами», скорочено «Мадонна у славі», Маґніфікат — картина Боттічеллі, датована 1483–1485 роками й експонована у флорентійській галереї Уффіці.
115
…як у весняної Прімавери… — Мається на увазі картина «Весна» того ж таки Боттічеллі і виставлена там же. Її тлумачення неоднозначне. У центрі Венера представляє Людство. Пруст натякає на третю фігуру справа: це, безперечно, Флора, або Прімавера, тобто Весна, яку переслідує Зефір.
116
«Стрибай у човен» — так називалася легка жіноча керейка з короткими рукавами.
117
«Марудна річ кохати…» — афоризм із книги мораліста Лабрюєра (1645–1696) «Характери».
118
Гіпатія — гречанка, видатний філософ і математик.
119
Шарден Жан-Батіст (1699–1779) — художник-жанрист.
120
Вістлер Джон (1824–1903) — англійський та американський маляр, портретист і жанрист.
121
Анна Бретонська (1477–1514) — дочка дука Бретонського, одружившись з Карлом VIII, додала до французької корони Бретань.
122
Регулює — римський консул, відомий твердою вдачею.
123
Нікербокери — панталони для гри у гольф.
124
Мінос, Еак, Радамант — суворі, але справедливі судді в загробному царстві.
125
Нард — індійські та антильські прянощі.
126
Гойдалці (англ.).
127
«Одеон» — паризький театр, заснований 1797 року.
128
«Тур д’Аржан» — паризький ресторан.
129
Прийоми гостей у саду (англ.).
130
Ранавало, правильніше Ранавалона III — остання королева Мадагаскару.
131
«Життя Мойсееве» — фреска Сандро Боттічеллі зображує сцену з життя ветхозавітного патріарха Мойсея, зокрема його дружину Сепфору, Йофорову дочку.
132
— расінівська трагедія.
133
Рудольф (1858–1889) — ерцгерцог австрійський, син цісаря Франца-Йосифа, знайдений мертвим разом з юною віденкою в мисливському домі в Маєрлінгу. Ця трагедія залишається й досі загадкою.
134
Гарячий сендвіч із сиром та шинкою.
135
…одного з Тіціанових учнів… — мається на увазі Доменікос Теотокопулос, або Ель-Ґреко (1541–1614), працював у Венеції близько тридцяти років в оточенні Тіціана.
136
Моро Ґюстав (1826–1898) — символіст у малярстві, автор картин на біблійні та античні сюжети.
137
Баронеса д’Анж — ім’я запозичене в Сюзанни, героїні дюмасівської комедії «Напівсвіт».
138
Матюрен Реньє (1573–1613) — поет-сатирик. Масетта — звідниця, яка на старість вдає з себе, розводячи плачі, святу грішницю.
139
Главконома — нереїда, згадана у Гесіода («Теогонії», вірш 256).
140
Нартекс — паперть християнського собору.
141
«Церква оглашених» — церква тих, хто готується охреститися.