Читать «У пошуках утраченого часу. Ґермантська сторона» онлайн - страница 381

С. 3. ДодеЛеон (1868—1942) — журналіст і письменник, син Альфонса Доде.

С. 7. Мелюзина — легендарна засновниця дому Люзиньянів. Оповідач, очевидно, пов’язує дукиню з феєю: обидві вони належали до славетного роду, обидві мали здатність перекидатися з жінки у змію.

Перспьє — про весілля доньки доктора Перспьє і про участь у ньому дукині Ґермантської розповідається в «На Сваннову сторону».

С. 8. Ланський пагорб — собор .Панської Богоматері будувався з XII століття, а закінчено його спорудження 1225 року.

С. 9. Бове — будівництво Бовеського собору почато 1247 року.

Гільдеберт /(495—558) — син короля Кловіса, засновник «примітивної церкви» у Комбре.

Сервітут — обмеження права користування чужою власністю, головно землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо.

Буше Франсуа (1703—*-1770) — маляр, рисувальник, декоратор і гравер, майстер галантного малярства і стилю рококо.

С. 16. Пані де Севіньє (1626—1696) — письменниця-епістолограф, авторка виданих посмертно «Листів», де так колоритно і розкуто змальовано події і представників королівського двору.

С. 18. Евлалія — наперсниця тітки Леонії з першої книги під назвою «Комбре».

Лабрюйєр Жан (1645—1696) — письменник-мораліст, автор книги афоризмів і людських портретів «Характери».

С. 20. Вістлер Джеймс (1834—1903) — американський маляр, аквареліст, пастеліст, рисувальник і гравер.

С. 21. Геспериди — німфи, після крадіжки золотих яблук, які вони охороняли, перетворилися на дерева: берест, тополю і вербу. Зевс прибрав подоби лебедя, аби спокусити Леду.

С. 22. Сент-Шапель — паризька церква з дванадцятьма колонами, прикрашеними постатями дванадцяти апостолів.

С. 23. БсИоІа — Зсіїоіа сапіогит — заснована в Парижі 1894 року Шарлем Бордою школа церковних хористів, згодом стала консерваторією.

С. 24. Дук Омальський (1822—1897) — четвертий син Луї-Філіппа, власник замку Шантії на Уазі. Після смерти дука замок став музеєм.

Принцеса Пармська — вигадана прустівська героїня.

С. 31. «Муж дебютантки» — комедія Анрі Мельяка і Людовіка Галеві, поставлена вперше у театрі Пале-Рояль 5 лютого 1879 року.

С. 32. Заїра — героїня віршованої трагедії Вольтера, невільниця-французка. Оросман — султан, закоханий у Заїру.

С. 33. Ариція, Ісмена, Іполит — персонажі Расінової трагедії «Федра».

С. 42. Юнона — римська богиня (Гера), яку супроводжував павич, на чиєму хвості вона переносила Аргусові очі.

С. 51. Сен-Сімон (1675—1755) — письменник, автор славетних «Мемуарів».

С. 54. Прудон Л’єр-Жозеф (1809—1865) — соціяліст, виходець із робітничого класу, батько анархізму.

С. 65. Зиґфрід — герой давньонімецьких легенд і вагнерівської тетралогії.