Читать «У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра» онлайн - страница 363

Стор. 180. Каро — професор філософії у Сорбонні на початку XX сторіччя.

Брюнетьєр Фердінанд (1849—1906) — французький літературознавець і критик.

Стор. 181. Ламуре Шарль (1834—1899) — французький скрипаль і диригент.

Стор. 194. Галлан Антуан (1648—1715) — французький орієнталіст, перший перекладач арабських казок.

Мардрюс Жозеф (1868—1949) — французький сходознавець, конгеніальний перекладач «Тисячі й одної ночі».

Crop. 195. Тьєррі Опостен (1795—1856) — французький історик.

Шехеразада, Динарзада — казкарка в збірці «Тисячі й одної ночі» та її сестра.

Crop. 197. Вівіана — героїня середньовічних переказів.

Протирая — персонаж античної мітології.

Протогонос — одне з імен Ерота, бога кохання.

Нерей — морське божество.

Діке — богиня справедливости.

Цирцея — острівна чарівниця, обернула Одисейових супутників на свиней.

Еос — богиня світової зорі.

Дікайосина — божество справедливости.

Стор. 202. «Жидівка» — опера Жака Галеві (1799—1862).

«Він на дорученнях в окремім кабінеті» — слова з оперети Оффенбаха «Розбійники».

Стор. 205. Сен-Леже Леже — справжнє ім’я поета Сен-Жон Перса (1887—1975).

Стор. 209. Амфітріон — герой античної мітології, а також герой однойменної комедії Мольєра, гостинний господар.

Стор. 226. Вільмен Абель-Франсуа (1790—1870) — французький критик та історик літератури.

Crop. 227. Шатобріан Франсуа-Рене (1768—1848) — французький пись-менник-романтик.

Стор. 231. Потен П’єр (1825—1901) — відомий французький медик. Стор. 232. Маріво П'єр Карте (1688—1763) — французький романіст та драматург.

Вйоле ле Дюк Ежен (1814—1879) — французький архітектор. Шарль-Моріс, абат Периґорський — мається на увазі Талейран.

Стор. 234. «Мейстерзімери» — опера Вагнера.

Стор. 235. Д'Енді Венсан (1851—1931) — французький композитор.

Стор. 236. Мельяк Анрі (1851—1897) — французький драматург та лібретист.

Стор. 238. «Капітулярій» — постанови франкських королів (капітули — розділи цих постанов).

Один — скандинавський бог.

Стор. 240. Поклен — справжнє ім’я Мольєра.

Сарсе Франсіск (1827—1899) — французький театральний критик.

Стор. 242. Барнум Фінеас Тейлор (1810—1891) — американський цирковий антрепренер.

Стор. 244. Планте Франсуа (1839—1934) — французький піаніст. Падеревський Ігнацій (1860—1941) — польський піаніст.

Ріслер Едуард (1873—1929) — французький піаніст.

Стор. 247. Теокріт (315—250 перед Р.Х.) — давньогрецький поет.

Стор. 248. Казбах — палац ватага у варварів.

Стор. 255. ПерсіньїВіктор (1808—1872) — міністр внутрішніх справ. Стор. 259. Флоріан Жан-П'єр (1755—1794) — французький байкар.

Стор. 260. Піко делла Мірандола (1463—1494) — італійський гуманіст і мислитель.

Стор. 262. Барбедьєн (1810—1892) — французький ливарник.

Стор. 264. Гарпагон — герой комедії Мольєра «Скупий».

Стор. 266. Лейбніц Ґотфрід (1646—1716) — німецький філософ та математик.

Мілль Джон (1806—1873) — англійський філософ та економіст. ЛашальєЖуль (1832—1918) — французький філософ.

Мілле Жан-Франсуа (1814—1875) — французький художник барбізонсь-кої школи.