Читать «ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ» онлайн - страница 46

И в том року 7 знову по городах много панов пропало, которіе на свої маетности понаездили были, бо знову оныїх посполство 8 позабивало, и козаки, що уступили были з своїх дворов, знову ся понаворочали. А гетман Хмелницкій, ставши под Камянцем Подолским, много шкоди начинили: поза Лвовом 9 и по Волинню попустошивши и наполнивши ясиром орду, повернул до Чигирина и отпустил орду.

И того ж року послал до Волох женити сина своего з дочкою господара волоского Василя воеводи Лупула 10, которій учинити мусіл, боячися оного. И так тоей осени тое сталося веселля, и отдал дочку свою до Чигирина, которое з великим коштом так господара 11 волоского, яко теж и людей зостаючих, куда тое войско з веселем ишло, отправлялося 12, бо не в малой купи їшло, а люде своеволніе.

Того ж року барзо приморки 13 великіе были в Корсуню и по иних городах в тих повітах, также и на Задніпру в Переясловлю \65\ и в пригородках его, в Носовці, Прилуці, опроч Ніжина, — много вимерло людей, же пусти зостали дворі.

1 У сп. Козельського і Судіенка: «з Задніпра».

2 У вид. Бодянського: немає «полями».

3 Там же: немає «посполитіе».

4 У вид. Бодянського, в сп. Судієнка і в сп. Козельського: «милости».

5 Там же: «пустились».

6 У сп. Судієнка: «обтягала»; в сп. Козельського: «обтяжила».

7 У сп. Судієнка: «В том году».

8 У сп. Судієнка: «оних їх посполство» ; у сп. Козельського: «їх посполство».

9 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: помилково «бо за Львовом».

10 У вид. Бодянського: «Лупика»; у сп. Судієнка: «Лупина».

11 Там же: «так от господаря».

12 У сп. Козельського: «отправовалося».

13 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «примерки»; у сп. Козельського: «проморки».

Тоей осени того ж року 1 чуд немалій стался в Конотопі місті у замку, бо по отході жолнірства, албо еще от першого року тоей войни, зостался был урядник Сосновскій з женою, которій міл и пятеро дітей своїх з женою своею спложенних и мешкал в том замку конотопском до сего часу. Як Калиновского знесено на Ботозі, зараз и тут на Задніпрю старост 2 много позабивано, где и того старосту в том же замку конотопском тая своеволя убыла з женою и з дітми, особ четверо, и там же, в том замку конотопском, в колодязь всіх вкидано, которое то забойство сталося о святой Тройци на том тижню, а тот колодязь был глибокій сажней коло десяти, ежели не болше. И так тіе тіла побитих зоставали в том колодязі в воді аж до Воздвиженія Честного Креста. И в той час незнать откуля узялася вода и тот колодязь выполнила и усі тіла тіе наверх вынесла, и як оніе с тоей води побрано, знову вода уступила на свое місце вниз, в колодязь при очах многих людей, а тіе тіла вцілости зоставали. Которіе то тіла жители конотопскіе там же, неподалеку того ж колодязя, викопавши яму, поховали 3.

Того ж часу и року из Сівери 4, тоест из Стародубова, Почепова 5, Мглина, Дрокова жолніров выгнало посполство сами 6 тих городов, много оных погромивши.