Читать «Жовтий Туман» онлайн - страница 8

Еллі недовго ждала зустрічі з трьома істотами, котрі мали заповітні бажання. В пшеничному полі вона зняла з кілка солом'яне опудало на прізвисько Страшило. Страшило повідомив, що. його заповітне бажання — одержати мозок.

Далі нові друзі побачили в лісі Залізного Дроворуба. Він стояв там цілий рік, іржавіючи від дощів і негоди. Коли його змастили і він заговорив, Дроворуб признався, що найзаповітніше його бажання — мати любляче серце.

Третьою істотою із заповітним бажанням виявився Полохливий Лев. Він був таким несміливим, що боявся навіть дрібних звірят і найбільше в світі жадав набратися сміливості.

Ця незвичайна компанія, здолавши дорогою безліч перешкод, дісталася до Смарагдового міста і розповіла Гудвілу про Свої бажання. Великий і Жахливий оголосив прохачам, що їхні бажання здійсняться лише в тому випадку, якщо вони переможуть підступну Бастінду.

Це було важке завдання, і все ж вони впоралися з ним, Бастінді судилося померти від води, вона п'ятсот років не вмивалася і не чистила зуби. А Еллі під час сварки облила її відром води, і чаклунка розтанула, немов грудка цукру в склянці чаю.

Коли Еллі та її кумедні і любі друзі повернулися з перемогою і зажадали від Гудвіна виконання їхніх бажань, Великий і Жахливий признався, що ніякий він не чарівник, а просто дурисвіт, який морочить людям голови. Вія страшенно боявся справжніх чарівниць і ховався від них у своєму палаці.

— Я відразу здогадалася, що тут щось негаразд, — чванькувато зауважила Арахна. — Цей самозваний друг Сонця ще з самого початку здався мені підозрілим. Та це на краще — одним ворогом менше.

Зрештою, хоча Гудвін і був фальшивим чарівником, він виявився досить кмітливим, щоб дати Страшилові розумний мозок з висівок, перемішаних з голками і шпильками. Дроворубові Гудвін підвісив у грудях серце з ганчір'я, наповнене тирсою. А Левові дав напитися сміливості із золотого блюдця, де вона шипіла й пінилася. Троє друзів стали гордими і щасливими, їхні заповітні бажання здійснилися.

Гудвіну набридло ховатися від людей, і він повернувся до Канзасу на тій самій кулі, на якій прилетів до Чарівної країни. Замість себе він призначив правителем Смарагдового міста Страшилу Мудрого. Залізний Дроворуб повернувся до Мигунів і став правителем Фіолетової країни. А Сміливого Лева вибрали своїм царем звірі.

— Ти диви, як воно цікаво виходить! — здивувалася Арахна, дізнавшись, чим закінчились пригоди друзів Еллі. — Всі стали знатними особами, правителями і царями. Ну, а дівчинка? Що сталося з дівчинкою?

Читаючи далі сувій, чаклунка дізналася, що Еллі повернулася додому, її перенесли в Канзас чарівні черевички Гінгеми.

Покликавши Кастальо, — а він і був останнім літописцем, — Арахна суворо запитала:

— Слухай-но, малюче, усе, що тут написано про Еллі та її приятелів, правда чи вигадка? Надто все це схоже на казку!