Читать «Золото і кров Сінопа» онлайн - страница 137

Сасько подивився на німця, і вислухавши його, став перекладати:

— Ось продовження першого пророцтва:

І підведеться Мешех, і князь його, і велика жінка його. І сила на них зійде, і потугою великою стануть. Багато рік і джерел у море увіллють, бо заслабне ангел вод, і пануватимуть дев’ять поколінь над морем і над ріками та джерелами, що море наповнюють. А одне покоління триває двадцять п’ять років. На межі часів у володіннях Мешеха виникне велика діра між астральним та земним світами. Нечисті, що зійдуть крізь неї з Орба, набувши зрілого віку, полонять землю і вб’ють кожного третього. Це станеться у перші покоління нових часів. Отруєне буде море і ріки та джерела, що море живлять, вода в них на кров обернеться. А жінка велика Мешехова причинною стане, але князь, що над нею, сильним буде. Триватиме те ще три покоління. А за тим море, що його Мешех і жінка велика створили, зміліє, бо не живитимуть його вже ні Бористен, ні багато інших річок і джерел; кров на морі буде, допоки й моря.

Бористен же по тому ціле покоління тектиме занечищений астральними сутностями, хоч і не вливатиметься більше в море. А тоді ангел вод одужає і Бористен знову силою потече. Тирас, що багато віків був під чужою рукою, у міць убереться; дужою стане й та жінка велика, що багато поколінь німою була, і князь над ними. І Бористен тектиме п’ять поколінь і два роки. Вивищиться Тирас — наймолодший із синів Яфетових, бо його час настане, і понесе дух праведний.

Барон слухав переклад своїх слів незрозумілою мовою, перебирав рожевими пальцями кульки на нитці, а тоді продовжив. З повновидого обличчя Саська весь час не зникав вираз одкровення. Він переказував низьким голосом українською:

— Втаємничені знають ще якесь передбачення, яке стосується також козацького краю. Зараз у цьому небі формується майбутнє Європи. Тому й націлилися сюди оті четверо відьмаків, що втекли. Це ж — одна з причин, чому й сам барон, довідавшись про посланців Рудольфових у військо козацьке, пристав до них. Дехто з посвячених людей Німеччини побачили у взятті козаками Сінопа також перші ознаки збуття пророцтв.

Нечипор, який сидів ближче до ватри, розстібну накидку, схожу на кунтуш, показавши піджупанник з червоного оксамиту. Тоді звернувся до барона німецькою. Сасько переклав для Потурнака:

— Бористен це — Дніпро, як я зрозумів. А він впадає в Чорне море, а не в якесь Мешехове. То, мабуть, алегорія?

— Точніше сказати: метафора, — перекладав Сасько відповідь німця. — Всі стародавні пророцтва загорнуті в метафору, від чого писання часто здаються нісенітницею. Звичайний чоловік, я вже не кажу про невігласа, їх не збагне, а відтак не намагатиметься й зашкодити збуттю. Втаємничені ж… Ну, на те вони і втамничені, щоб знати наміри Господа, не стоятимуть на заваді збуття волі його.

Подав голос Потурнак: