Читать «Апгрейд для Всесвіту» онлайн - страница 83
Владислав Билінський
— То ж найпростіше з кухні державою керувати! А хто буде займатися тобою і твоїм життям? Ти влаштуй так, щоби життя твоє всім на заздрість стало. Щоби я до тебе з любов’ю приходив, щоби наслідував тебе у всьому! Отоді й керуй. Я не правителеві підкорюся — людині!
— Який, до дідька, правитель? — стогнав реформатор. — Демократія гряде! Зрозумій, мудрагелю: всі правителі — дракони! Жерли вони нас і будуть жерти!
— А демократія, отже, фея над струмочком?
— Це, насамперед, рівність усіх перед єдиним для всіх законом.
— Зрозуміло. Зішкребемо з гасел братерство і щастя, напосядемося на перший пункт, станемо вільними, як весняні мухи, зрівняємо генсека з барменом Петрушею — і заживемо… Не вірю я в приписи. Приписів навалом, та лікаря нема.
— Були вже. Говорили: я знаю, як треба. Кров пускали, щоби полегшало. Хворий одужує?.. То голку йому в дупу! Не можна його виписувати: він наш годувальник. Йому під нашим наглядом і спокійніше, і краще.
— Шарлатан і негідник тобі трапився!
— Ні, всього лише владика. Інших на троні не буває. Інших ще на підступах затопчуть. Оббрешуть або знищать.
— А треті? Які не ліктями, не горлянкою, не вагою — правдою сильні? Дай такому владу — вистоїть! Не зможуть оббрехати його, не посміють знищити. Люди недовірливі, але ж і не сліпі. Навіть у найглухішому селі довідаються: прийшов! Зумій возвеличити чистого — і ти відкриєш золотий вік!
— Чистими руками з державою ради не даси.
— Хто сказав? Не вірю!
— Емпірика, одначе. Неможливо бути там — і не забруднитися.
— Ти мені латинь не вливай, студіоуз, мені чужої брехні не треба. Своєї маю понад вуха! Спершу брешуть: «крадуть усі», потім — «чим я гірший од інших?» От і вся твоя емпірика. Ширмочкові істини, щоб одвести очі. Закінчуються вони прямою й нахабною брехнею: «тримай злодія!» Це коли самого за руку ловлять… Приведи до трону чистого, забезпеч йому владу — і він знайде потрібний спосіб. Він же не покористуватися прийшов, а керувати!
— От і приведи, от і забезпеч, — посміхнувся скептик-реформатор. — От і подивимося тоді, чия правда правдивіша.
— На це треба трохи часу. Але, якщо просиш, зроблю, — пообіцяв я.
… Дівчата-зміючки, чому ви відвернулися від мене?
Цей епізод передував моєму знайомству з Гуру.
Було діло, і були плани. Минули роки. Замкнувся цикл, заколосилися над цілиною життя пишні бур’яни розчарувань, і я повернувся до наставника. Постарів він, веселий дідько, але хватки не втратив, просто з порогу завів, розкрутив, на нові рубежі націлив.
— Індустрія змін набирає обертів! — повідомив. — Ліпимо світле майбутнє з чого ся трапить. На ходу змінюємо хід історії.
— Ну ви й боги! Куди вже мені! Я, як і колись, обмежений локалкою. У дечому надчуттєвий, із деким на контакті, одним словом, вузький спец.
— От і домовилися. Знайдемо, де тебе застосувати!