Читать «Апгрейд для Всесвіту» онлайн - страница 2

Наближаючись до під’їзду, він звернув увагу на жовті плями в снігу: тут часто вигулювали собак. Не треба бути мудрецем, щоби зробити висновок стосовно відносної забезпеченості мешканців кварталу. Один із таких псів, у супроводі худенького підлітка у вушанці, дублянці й грубих чоботях із підігрівом, не відриваючи погляд, дивився крізь скло на Богуна. Звичайно, Богуна собака не могла побачити. Собаки іноді відчувають феномен. Підліток, типовий мамій, попустив повідець, і пес ліниво затрюхикав до ряду відкритих сміттєвих баків, які пахнули на цілий всесвіт.

Його помітить кожен, хто полінується скористатися ліфтом. Визирне хто-небудь з будь-якої квартири, зауважить його тупцювання на місці, і через півгодини чи годину почнуться запитання, підозрілі погляди, косі півпосмішки. Найпростіше відмовчуватися, не даючи ані найменшого приводу для з’ясування обставин його перебування тут. Не найкращий спостережний пункт, та що поробиш. Звідси принаймні добре видно пішохідну смугу, що веде до під’їзду.

Виск ліфта й гримання дверей унизу; зрідка голоси з поверхів, швидкі — навздогін тим, що йдуть, — нерозбірливі фрази; телевізійні крики з квартир поблизу. У широкому вікні — засніжене подвір’я. Чудово видно людей, які йдуть. Вони, як правило, наближаються і повертають направо, огинаючи будинок. Той, хто не повернув, окреслюється в акустичній картині гулким відлунням кроків: це мешканець будинку, або ж візитер, або ж людина за викликом. За звучанням кроків легко скласти уявлення, — може статися, помилкове, — про прибулого; звучання кроків, як правило, дуже індивідуальне і може свідчити не тільки про фізичні дані, але й про характер людини. Розмірена хода нав’юченого вола, швидке цокотіння полохливої кізки, безтурботна лясканина тюленя на прогулянці, вкрадлива шакаляча повадка. І безшелесний стрімкий біг лютого вовка.

Богун спостерігає за тими, хто заходить у під’їзд. Якщо не відволікатися, стежачи за ними, то наперед знатимеш, чиї то кроки. Відволікатися йому не можна; з іншого боку, нерозумно витрачати увагу на випадкових перехожих. Необхідно зберегти свіжість сприйняття. Немає потреби втомлюватися від даремного споглядання облич, одягу, жестів, від строкатої юрби, що тече через подвір’я. Людей багато, надзвичайно багато. Поспішають, зосереджено оминаючи розчервонілих лижників. Скрекочуть три кумасі стиглих літ; ходить колами дідуган, який утратив будь-які орієнтири; хоробро гасає дітлашня. З дахів обвалюється сніг і здіймає в повітря білі фонтанчики коло під’їздів. Відлига. Люди відчувають близьку весну. Уже б час. Затримується чогось весна.

Недалеко клацнув замок. Він, не обертаючись, вийняв із пачки сигарету, розім’яв її: так роблять курці. Покрутив у руках запальничку. Тиша. Його неможливо побачити через вічко, але можна почути або зачути.