Читать «Ляльковий дім» онлайн - страница 64

Нора. Он туди, посеред кімнати.

Служниця. Може, ще щось принести?

Нора. Ні, дякую, я маю все, що треба.

Служниця ставить ялинку і виходить.

(Починає прикрашати ялинку.) Тут будуть свічки… тут квітки… Огидна людина. Пусте, пусте, пусте! Нічого не станеться. Ялинка вийде чудова. Я робитиму все, що ти любиш, Торвальде… Я співатиму, танцюватиму для тебе…

Гельмер заходить знадвору з пакою паперів.

Ох! Ти вже вернувся?

Гельмер. Так. Тут хтось був?

Нора. Тут? Ні.

Гельмер. Дивно. Я бачив, як із брами виходив Кроґстад.

Нора. Хіба? О так, справді, Кроґстад заходив сюди на хвилину.

Гельмер. Норо, я бачу по тобі, що він заходив сюди просити, аби ти замовила за нього слово.

Нора. Так.

Гельмер. І це мало б виходити від самої тебе? Бо ти промовчала, що він був тут. Він тебе не просив про це?

Нора. Просив, Торвальде, але…

Гельмер. Норо, Норо, як ти могла на таке пристати? Змовлятися з такою людиною і щось їй обіцяти! І ще й до всього казати мені неправду!

Нора. Неправду?…

Гельмер. Хіба ти не сказала, що тут нікого не було? (Свариться на неї пальцем.) Нехай моя щебетуха більше такого не робить. їй для щебету завжди треба мати чисте горлечко, з якого не виходило б жодного фальшивого звуку. (Обіймає її за стан.) Хіба ні? Авжеж, я так і знав. (Відпускає її.) Ну, годі вже про це. (Влаштовується біля груби.) О, як тут тепло й затишно. (Гортає свої папери.)

Нора (якийсь час мовчки прикрашає ялинку). Торвальде!

Гельмер. Що?

Нора. Я дуже рада, що післязавтра у Стенборґів буде костюмований бал.

Гельмер. А мені дуже цікаво, чим ти хочеш мене здивувати.

Нора. Ет, дурний задум.

Гельмер. Ну?

Hора. Я ніяк не можу придумати щось путнє, геть усе виходить таке безглузде, таке нікудишнє.

Гельмер. Невже моя Нора дійшла такого висновку?

Нора (стає позад нього і спирається руками на спинку його стільця). Тобі дуже ніколи, Торвальде?

Гельмер. Ну?

Нора. Що це за папери?

Гельмер. Банківські справи.

Нора. Уже?

Гельмер. Колишнє керівництво дозволило мені зробити необхідні зміни у складі службовців і в плані діяльності. На це я витрачу весь різдвяний тиждень. Хочу, щоб до Нового року в усьому був уже лад.

H о pa. To от чому той бідолашний Кроґстад…

Гельмер. Гм.

Нора (і далі спираючись на спинку стільця, легенько куйовдить йому волосся на потилиці). Якби ти був вільніший, я б попросила тебе зробити мені одну величезну послугу.

Гельмер. Почуємо, що то за послуга. То що саме?

Нора. Та бачиш, ні в кого немає такого витонченого смаку, як у тебе. А мені дуже хотілося б бути гарною на тому балу. Може б, ти заопікувався мною, вирішив, ким би мені бути і як одягтися?

Гельмер. Ага, маленька свавільниця шукає рятівника?

Нора. Так, Торвальде, я не впораюся без твоєї допомоги.

Гельмер. Добре, добре, я подумаю. Може, якось зарадимо твоєму горю.

Нора. О, який ти добрий. (Знов іде до ялинки. Пауза.) Як гарно вирізняються червоні троянди. Але скажи мені, в чому завинив той Кроґстад, то справді щось таке страшне?

Гельмер. Він підробив підпис. Ти уявляєш собі, що це таке?

Нора. А не міг він зробити цього з біди?