Читать «Ляльковий дім» онлайн - страница 12
Генрік Ібсен
Бетті. Ти кажеш: м и?
Бернік
Лона. Розуміється, я з хлопчиськом.
Усі дами. З хлопчиськом?
Гільмар. Як?!
Рерлун. Ну, скажу я вам!
Бетті. Що ти говориш, Лоно?
Лона. Розуміється, я кажу про Джона, у мене ж немає іншого хлопчиська, опріч Джона, або Йогана, як ви його тут кликали.
Бетті. Йоган!..
Фру Руммель
Бернік
Лона. Так, звичайно; хіба я поїхала б без нього? Але у вас у всіх такі смутні обличчя, сидите в темряві, шиєте щось біле… Чи не помер хтось із рідних?
Рерлун. Добродійко, перед вами гурток для врятування морально зіпсованих…
Лона
Фру Руммель. Ну, це, скажу я вам!..
Лона. А, розумію, розумію!.. Чорт забирай, та це ж фру Руммель! А ось і фру Голт! Так, ми з вами з тих часів не помолодшали… Але послухайте, друзі мої, нехай морально зіпсовані тепер трошки почекають, вони не стануть від цього гіршими. В таку радісну годину…
Рерлун. Година повернення не завжди година радощів.
Лона. О-о? Ви так тлумачите Біблію, пане пастор?
Рерлун. Я не пастор.
Лона. Ну, то, певно, будете ним. Але — фе-фе-фе! — якою гниллю тхне від цієї «моральної» білизни! Ніби від савана. Я, бачите, звикла до свіжого повітря прерій.
Бернік
Лона. Почекай, почекай; ось зараз виберемось із склепу.
Гільмар. Ух!
Лона
Гільмар. Ух! Ух!
Лона. «Ух!» Та це ж…
Гільмар. Я не швендяю, я лікуюсь…
Рерлун. Гм, добродійко, я не думаю…
Лона
Рерлун
Лона
Рерлун. Ви?… Дозвольте запитати, добродійко, що ви збираєтесь робити в нашому гуртку?
Лона. Провітрити його, пане пастор!
Дія друга
Бетті. Ти вже повернувся, Карстене?
Бернік. Так; до мене зайде один…
Бетті
Бернік…зайде один добродій, кажу я.
Бетті. Фру Руммель з дочкою сьогодні зайняті.
Бернік. Присилали сказати?
Бетті. Так, у них сьогодні багато діла вдома.
Бернік. Зрозуміло. Інші, ясна річ, теж не прийдуть?
Бетті. Так, їм теж сьогодні нема коли.
Бернік. Я це міг би сказати зарані. Де Улаф?
Бетті. Я його відпустила пройтися з Діною.
Бернік. Гм… З Діною, з цією вітрогонкою… Не встиг Йоган приїхати, як вона вже й прилипла до нього!