Читать «Ходіння по муках» онлайн - страница 12

_{Ще у період написання «Сестер» Толстого цікавило питання про «розум або безглуздя історії», про співвідношення стихійних і цілеспрямованих сил у революції. Тоді він недооцінював класову самосвідомість пролетаріату, керівну роль партії і перебільшував роль стихії. У наступних романах трилогії ця проблема стає однією з центральних і художньо переконливо розв’язується у відповідності з досвідом революції. Автор «Вісімнадцятого року» і «Хмурного ранку» змалював немало вражаючих картин вибухів стихії, розгулу анархії, таких, наприклад, як сцени у штабі головкома Сорокіна, перестрілка у ростовському кінотеатрі, галасливі мітинги у червоних полках, махновщина і т. ін. Та буйній і примхливій стихії, що так захоплювала багатьох літераторів 20-х років, — згадаймо «Вітер» Б. Лавреньова, «Повольників» О. Яковлєва, «Ватагу» В. Шишкова, «Річки вогняні» і «Росію, кров’ю вмитую» А. Весьолого, — О. Толстой протиставляє героїку свідомого революційного подвигу і обов’язку, показує, як могутні стихійні процеси Комуністична партія дисциплінувала, спрямовувала. Запам’ятовуються створені тут образи більшовиків Рубльова, Гимзи, Гори, Чугая. За допомогою першого з них Іван Телєгін знаходить вірну путь, стає у Червоній Армії одним з тих, хто здійснює волю партії. Комуністи допомагають і Рощину зробити остаточний вибір, порвати з білогвардійцями і перейти на бік Радянської влади.}

_{У романі «Вісімнадцятий рік» Толстой робить спробу створити образ вождя революції В. І. Леніна. Це була одна з перших вдалих спроб у нашій художній Ленініані. Образ дається не безпосередньо від автора, а через сприйняття молодшої з сестер Булавіних. Даша слухає промову Леніна на заводському мітингу. Вона прийшла сюди з ідейною плутаниною в голові, вона жадібно тягнеться до правди. Вперше слухає вона цю людину і зразу ж відчуває на собі благотворну силу логіки її думок, чарівність її простоти, бачить її вплив на людей. Письменник навіть не називає імені оратора, але так виразно передає характерні його портретні риси, мову, жести, що ми бачимо живого Леніна.}