Читать «Таємниця «Вогняного Ока»» онлайн - страница 47

— Ні, — повільно відгукнувся Перший Детектив, — але ця шкатулка щось дуже легка. Що ж, спробуємо.

Він повернув круглу накривку шкатулки і підняв її. Всі зазирнули всередину. Ніякого осяйного рубіна в шкатулці не було. Там тільки лежав згорнутий руркою папірець. Дуже повільно Юпітер дістав його і розгорнув. На аркуші було написано лише п'ять слів:

КОПАЙ ГЛИБШЕ, ЧАС — ЦЕ СУТТЄВО.

ЩО ХОВАЛОСЯ В ПОСЛАННІ?

Уночі Боб довго не міг заснути. Надто страшні і незвичайні події відбулися того дня. А що у фіналі? Клаптик паперу, який знайшли у голові Октавіана! Отакі вам пироги!

Той вечір приніс і Юпітерові неабияке розчарування. Він так сподівався, що «Вогняне Око» нарешті опиниться в їхніх руках, але він помилився. А помилятись Юпітер ой як не любив. Він ще раз уголос прочитав:

— «Копай глибше. Час — це суттєво».

— Але ж так само було написано і в першому посланні! — обурився Піт.

— Мабуть, ми ще не перебрали всіх можливих варіантів. Копати — це те саме, що докопуватись до суті. Щоб розгадати цю загадку, копати треба дуже глибоко, — узагальнив Юпітер. — А бюсти твій дідусь Гораціо використав, аби збити з пантелику чужих, які могли прочитати його листа й самі заходитись шукати рубін. Гусе, дідусь був певен, що ти здогадаєшся.

— Але я ні про що не здогадуюсь, — мовив Гус і стенув плечима, — я нічогісінько не розумію. Може, дідусь думав, що ми приїдемо разом з татом? Але ми не могли собі цього дозволити. У нас не вистачало грошей, щоб приїхати удвох, до того ж тато не міг надовго кинути роботу.

— Перечитаймо ще раз листа, — запропонував Юпітер, і Гус дістав з кишені конверта. Юп розгорнув послання, і всі схилились над ним.

«Августові Августу, моєму троюрідному внуку.

Август — твоє ім'я, «август» — твоя слава, і в «августі» твоє щастя. Нехай не зупинить тебе гора перепон, яка стоїть на твоєму шляху. Тінню твого народження позначені і початок і кінець.

Копай глибоко, сенс моїх слів — лише для тебе. Я не можу писати зрозуміліше, щоб інші не дізналися того, що належить знати тільки тобі. Він мій, я придбав його та володію ним, хоча ніколи не випробовував його злих чарів. Але п'ятдесят років уже минули, за півстоліття він очистився. Та все ж його не можна відібрати або викрасти, а можна тільки купити, отримати в подарунок або знайти.

Тому пильнуй, хоча, втім, час — це дуже суттєво. Його та свою любов я залишаю тобі.

Гораціо Август».

— Нічого нового я тут не вичитав, — фиркнув Піт.

— Скажу вам, що я теж розумію цього листа не більше, ніж раніше, — підтримав його Гус. — Тут написано, що в серпні моє щастя. Але якщо це стосується бюста одного з Августів, то що це може означати? Нині серпень і завтра мій день народження. Я народився шостого серпня, о пів на третю годину дня. Так мені розповідав тато. Але як моє щастя пов'язане з місяцем серпнем?

Юпітер кусав губи. Цього разу його дедуктивні здібності були безсилі. Він зітхнув: