Читать «Таємниця «Вогняного Ока»» онлайн - страница 31

— Так! Так! Так! — тричі пролунало в повітрі. Але вимовив це папуга, який мешкав у клітці над письмовим столом у штабі.

Ніхто, крім папуги, не підтримав Піта. Гус — тому, що не вважав себе детективом, а Боб змовчав тому, що дуже вірив у Юпа До того ж його все одно було важко в чомусь переконати, а Боб зрозумів, що Юп не думає припиняти розслідування.

— Мер-р-р-ртвий не викаже! — прорік папуга і хрипко зареготав.

— Замовкни! — прикрикнув на птаха Піт. — Ще твоїх знущань бракує! — Він звернувся до Юпа: — Гаразд, що ж ми тепер будемо робити? Може, варто зателефонувати до поліції та повідомити, що сталося з Чорновусим:

— Ми не маємо доказів, — відповів йому Юп, — а без доказів вони нам не повірять. Звісно, коли знайдуть тіло, ми розповімо усе, що знаємо. А поки що нам залишається одне — ми мусимо знайти бюст Октавіана, а зробити це зможемо тільки з допомогою «Ланцюга привидів». Тепер восьма година, більшість наших приятелів уже вдома Починаємо телефонувати і плести ланцюжка.

Коли рішення було прийняте, хлопці взялися до роботи. Юпітер зателефонував до своїх приятелів і попрохав перетелефонувати йому по десятій ранку наступного дня, якщо вони дізнаються що-небудь про Октавіана. Потім Боб і Піт зателефонували до своїх п'ятьох друзів. Коли вони закінчили, п'ятнадцятеро дітей відразу почали телефонувати до своїх друзів, і ланцюг ставав усе довший, ним він охоплював сотні, ба, навіть тисячі хлопчиків та дівчаток у Рокі-Біч, Голлівуді та Лос-Анджелесі.

Позаяк Три Агенти успішно використовували цей ланцюжок і раніше, більшість дітей уже знали, що це таке, і охоче допомагали в розкритті таємниць, хоч і не знали особисто Юпітера, Піта чи Боба.

Коли до всіх зателефонували, Юпітер запропонував Гусу залишитися ночувати в нього, не вертатись до готелю. Гус охоче прийняв запрошення. Піт і Боб осідлали велосипеди і помчали додому. Відтинок траси їм було по дорозі.

— Як ти гадаєш, знайдемо ми Октавіана? — запитав Піт, він не припиняв крутити педалями.

— Якщо ні, то на когось чекає приємна несподіванка — відповів Боб. — Якщо він поставить бюст у саду, то від першого дощу гіпс розмокне, і якогось погожого дня новий господар вийде на ґанок і побачить на своєму газоні величезного рубіна.

— А якщо бюст триматимуть у приміщенні, — підхопив розмову Піт, — то з часом він господарям набридне і його разом з рубіном викинуть на смітник.

Хлопці роз'їхалися кожен у свій бік. Вдома Боб застав батька біля телефону з дуже невдоволеним виглядом.

— Я намагаюся зателефонувати до редакції, — сказав батько, — але чомусь уже півгодини телефонна мережа Рікі-Біч дуже перевантажена. Такого давно не було.

Боб знав причину, але вирішив не розповідати татусеві, що відбувається операція «Ланцюг привидів». У такі періоди місцевій телефонній мережі доводилося працювати з перевантаженнями.

Хлопець упав на ліжко, але довго не міг заснути. Коли врешті сон його здолав, то цілу ніч Бобу снилися індійські вершники-горці, озброєні тростинами, з яких випорскували шпаги.