Читать «Об’єкт 21» онлайн - страница 53
Віктор Сапарін
Через тиждень Петрик з матір’ю були в кіно і побачили в кіножурналі, як на дослідній фабриці виготовляють «підошву, що сама відновлюється» — так назвав її диктор.
— Є різці, що самі заточуються, — говорив він, — є годинники з «вічним ходом», які заводяться від рухів людини, вони ніколи не зупиняються: не годинники для неуважних, — і нарешті, з’явилася підошва, що не стоптується. Ось вона перед вами.
Глядачі побачили величезні неглибокі чани. Тут у поживному бульйоні розводили надзвичайно дрібні рослинні організми, схожі під мікроскопом на жовті зірочки.
На екрані видно було, як вони, зростаючись, утворюють тонку плівку, таку легку, що вона вільно плаває. Плівка поступово потовщувалася.
— В міру розвитку мікроорганізмів, — говорив диктор. — матеріал дедалі все більше ущільнюється. Тепер «шкіра» готова. Її можна пускати в розкрій.
У закройному цеху верстати-автомати вирубували з штучних шкір, які надходили сюди, тисячі підошов різного розміру.
— Але підошва продовжує рости, — повідомив диктор.
І всі побачили величезну, на весь екран, підошву; зняту за допомогою «лупи часу». Підошва прямо на очах ставала товщою.
— Насправді минуло два місяці, — пояснив голос. — Підошва збільшилася настільки, наскільки вона стопталася б при постійній і тривалій ходьбі. Головне ж вона ростиме тепер постійно, як росте, наприклад, чайний гриб, що його, мабуть, дехто з вас розводить. Ви зможете зносити черевики, але що підошву — ніколи.
— Ну от, — сказала полегшено Антоніна Гнатівна, коли вони повернулися додому. — Тепер усе зрозуміло.
Вона вже без боязні зустріла Марію Петрівну.
— Подивіться кіно, — порадила вона сусідці, — як виготовляють черевики, що в Петрика. Тоді ви, нарешті, повірите, що я не купую йому кожного місяця нових.
— Ну, знаєте, — заперечила Марія Петрівна, — в кіно що завгодно покажуть. Мій племінник в інституті кінематографії вчиться. Так їм спеціальну лекцію читали. Так і називається: «Оптичні обмани».
— Але ж черевики ці не обман, — заперечила Петрикова мати і підштовхнула сина ближче до Марії Петрівни. — І Петрик теж. Це не оптичний обман.
— Ет, не кажіть, — поважно кинула та, навіть не глянувши на Петрика, — хлопчаки всі обманщики. А ваш ніскільки не кращий за інших. Чого ви з ним так панькаєтесь, не розумію! Якісь особливі черевики йому пошили… Міг би й у звичайних походити!
Тут тільки Антоніна Гнатівна зрозуміла, то вона все одно ніколи не переконає Марію Петрівну, і що даремно боялася її думки і хвилювалася через це.
А черевики? Петрик і досі ходить у них.
ЗМІСТ
