Читать «Об’єкт 21» онлайн - страница 2

Він глянув на знімок: збоку електростанції серед ясного неба в повітрі висів чоловік. У піднятих над головою руках він тримав коротку палицю. Не було ні парашута, ні аеростата — нічого. Чоловік тримався в повітрі просто так, ніби летів за допомогою своєї палиці, як відьма на мітлі. Смугаста піжамна куртка надавала йому зовсім домашнього вигляду.

Друзі спантеличено поглянули один на одного.

Слідство почалося

— Невже ви серйозно вірите в існування людини, що літає в повітрі? — Петров допитливо подивився на начальника.

— Чому ж ні? — спокійно заперечив майор Скоробогатов. — Я багато разів бачив літаючих у повітрі. Я й сам не раз літав.

— Так, але…

— Ось це «але» і треба встановити.

Петров знизав плечима.

— Буфетник міг ляпнути язиком сп’яну, згоден, — почав розмірковувати вголос майор. — Знімкові ви не вірите, вважаєте і його фототрюком. Але як пояснити такий збіг подробиць: одяг, поза, навіть галстук? Потім ця палиця… Скажете: один вигадав, а інші повторюють. Однак порівняйте дані: все відбулося в один і той же день і навіть більше того — приблизно в одну й ту саму годину. Отже, якщо очевидці вигадали, то вигадали кожен окремо.

Лейтенант узяв фотографію в руки.

— Фототрюк у даному разі виключається, — зауважив майор. — А в чудеса ми з вами не віримо!

— Ну що ж! — лейтенант на мить замислився. — Якщо розглядати всерйоз, то… Візьмімо для початку найпростіше: людина висіла на тонкому тросі, прив’язаному до якогось літального апарата.

— Гулу літака ніхто не чув. Та й швидкість пересування, судячи з усього, була невелика.

— Можливо, аеростат?

— На знімку не видно навіть цяточки в небі. Треба зробити збільшення Ось негатив. Замовте в лабораторії два збільшених відбитки: один — ділянки неба над цим літуном і другий — самого чоловіка. Крім того, з’ясуйте, де і чиї аеростати були того дня в повітрі. Подзвоніть на метеостанцію і запитайте про стан погоди на той час, а особливо напрям вітру. І останнє: дізнайтеся, чи не надходили заяви про зникнення чоловіка в цьому приблизно районі.

Майор накреслив на карті, що лежала на столі, товстий овал.

— Ви вважаєте, що він… зник? — спитав Петров.

— Він вирушив у повітряну мандрівку несподівано. Такий, висновок можна зробити з його костюма. Піжама і разом з тим галстук. А трапилося це, звичайно, не далі ніж тут.

— Чому?

— Та з тієї простої причини, що інакше його помітили б і інші. Адже весь цей район заселений.

Слідство триває

Дуже швидко з’ясувалося, що ніяких польотів аеростатів у найближчій зоні не було, а чоловік у смугастій піжамі летів явно за вітром.

— Важлива обставина, — зауважив Скоробогатов, креслячи на карті маршрут «літуна», як він його називав — Тепер ми з вами можемо напевно сказати, звідки він вилетів і де закінчив політ. Вилетів він, очевидно. з села Черемушки, — Скоробогатов поставив точку синім олівцем, — а сів, ураховуючи напрям і швидкість вітру, ось тут. — Він обвів товстою лінією на карті великий лісовий масив.

— Саме сьогодні, — повідомив лейтенант, — надійшла зайва про те, що три дні тому зник пожилець, який наймав кімнату в громадянки Лук’янової в селі Черемушки.