Читать «ТАРС уповноважений заявити...» онлайн - страница 153
Юліан Семенов
— Джон, у вас не створюється враження, ніби дехто у Вашінгтоні проти того, щоб допомагати по-справжньому?..
— Створюється. «Реальні політики», сучі діти, миротворці, пам'ять Кеннеді не дає їм спокою, Кеннеді, а найбільше Рузвельта.
— Але адмірал буде твердий? Він не піддасться вашим «реалістам»?
— Ні. Думаю, що ні. Тільки б скоріше розпочати, Лао. Коли Маріо вдарить, коли його командос увійдуть у Нагонію, всім доведеться включитися по-справжньому, доведеться пригнали сюди літаки, доведеться прислати десант. Аби тільки почати.
— Як ви поставитесь до того, що ми виступимо на три дні раніше наміченого строку?
— Я не готовий до відповіді… Ми ждемо останню інформацію…
— Звідки?
— Від нашої вірної людини.
— Як правило, інформацію передають невірні люди, Джон.
— З кожного правила слід робити виняток.
— Яку саме інформацію ця людина вам передасть?
— Ми ждемо від неї однозначної відповіді: втрутяться росіяни чи ні, якщо Маріо ввійде в Нагонію.
— Буде пізно, Джон, — відповів Огано. — Через три години після того, як ми почнемо, росіяни не зможуть поворухнутись, їм доведеться мати справу з моїм урядом. Прошу, друзі, сідайте, акулу треба їсти, поки вона ще не розварилася.
— Де план виступу, Маріо? — спитав Глебб. — Я маю на увазі останній, скоригований Лао.
— Тут, — сказав Огано, приклавши палець до кишені френча.
— Маріо нічого не передав у Ленглі своїм шифром? — спитав Глебб.
— Навіщо? — Лао здвигнув плечима. — Ми зацікавлені в тому, щоб саме ви стали резидентом. Який смисл нам обходити вас? Ми розробили план, і ми діємо згідно з цим планом, Джон. Тепер останнє: чи є у вас можливість допомогти нам у Москві?
Глебб розстелив на колінах серветку, покрутив у руках фужер, подивився на Огано.
— Хочете віскі? Чи джину? — спитав той.
— Хочу російської горілки.
— Я жду відповіді, Джон, — сказав Лао.
— Не діждетесь.
— Джон, ми дружимо десять років, я витяг вас а багна в Гонконзі, підтримав вас тут, нейтралізував Лоренса: не заважайте собі самому підніматися по щаблинах.
— Я відповім вам, коли Маріо ввійде в Нагонію, Лао, о'кей?
Лао похитав головою:
— Не заважайте собі робити кар'єру, Джон. Мені непотрібні імена й клички ваших агентів. Поки що непотрібні. Але, зважаючи на ваші кроки, досить талановиті, я сказав би, у вас є хтось у Москві. Я готовий — в обмін на вашу інформацію з Москви — допомогти їм у роботі. На вас. Ви свою агентуру надійно законспірували? Ви певні, що їм не эагрожуе викриття?
Глебб випив горілку, яку йому налив Огано, шумно видихнув і відповів:
— Не турбуйтесь за наших людей, Лао. Ми прикрили їх так надійно, що їм нічого не загрожує — в усякому разі, протягом найближчого півроку.
— Дивіться. Я вважав за свій дружній обов'язок поділитися своїми побоюваннями. Дивіться. Німці програли тому, що дуже любили себе й недооцінювали противника. Не повторюйте помилок своїх родичів, можете поплатитися головою. Я не певен, що ви досягнете чогось із Зотовим — двоїстість не метод у політиці, а ви хочете перейти з розряду
