Читать «Клуб «100 ключів»» онлайн - страница 198

Він знав його принаймні вже двадцять років.

— Коли протокол буде підписано, вам, певно, дове-. деться одвести лікаря до камери попереднього ув'язнення… Тільки чемно, без грубощів… На добраніч, лікарю…

Коли комісар повернувся додому, гості вже пішли. Пані Мегре не спала.

— Ну що?

— Він зараз сповідається…

— У чому?

— У всьому, що є на душі… Завтра ми прочитаємо про це у вечірніх газетах… Далебі, ранкові не встигнуть…

— Що йому було від тебе потрібно?

— Він просто злякався, побачивши мене біля свого будинку… Виявляється, ця Ніколь справжня бестія, хитріша навіть за нього… Ти пам'ятаєш історію з банкіровою донькою?.. Ніколь вирішила позбутися суперниці, коли відчула, що та відбиває в неї жениха… якогось аргентінця… Заради цього вона сама стала коханкою лікаря…

— А як же тоді версія про викрадення? Виходить, у тюрмі сидять безневинні люди?

— Тепер їх, певно, випустять… Листа писав лікар, щоб одвести від себе підозру…

— Хм… Буває ж таке… І що ти робитимеш далі?

— Відпочиватиму… Адже я у відпустці.

Відпустка скінчилася наступного ранку о десятій годині, коли в двері постукав розсильний з пакетом — цього разу не від префекта, а від директора Сюрте…

— Зайдіть!

Мегре штовхнув двері і, не виймаючи з рота люльки, переступив поріг директорського кабінету. Ролан Блюте схопився з-за столу і побіг йому назустріч, як досі не бігав жоден директор.

— Добрий день, Мегре… Сідайте… Що б ви хотіли від мене почути?

— Нічого, пане директор…

— Пане директор?

— Патроне… Якщо хочете…

— Хочу…

— Ви сердитесь на мене?

— Ні… Я вже телефонував префектові, який потім подзвонив міністрові внутрішніх справ…

— А той, у свою чергу, своєму другові, Жан-Батісту Прієру?

— Цілком можливо… Там вас чекає Жанв'є… Він чергував минулої ночі… Після донесення з третьої округи вів ще на світанку подався із землекопами на вулицю Акацій… В саду вони знайшли труп Сюзання Дюпре…

В очах директора теж було запитання. «Яким чином Мегре?..»

Але він не наважився запитати про це вголос.

— Звичайно, продовжувати розслідування доведеться вам.

І довести, що всі ці крадії коштовностей працювали на Манюєля.

Його ще не раз побачать на вулиці Акацій!