Читать «Твори» онлайн - страница 3
Йоганн Вольфганг Гете
В серпні 1768 року тяжка хвороба примушує Гете обірвати університетський курс у Лейпцігу й повернутися у батьківський дім. Видужування йшло повільно, і Гете майже два роки залишається у батьків. Вимушене тривале дозвілля сприяло поглибленню світогляду поета, у нього намічається ґрунтовна переоцінка цінностей і переорієнтація естетико-художніх поглядів та уподобань.
Навесні 1770 року поет прибуває для завершення університетського курсу до Страсбурга, де й відбувається радикальний перелом в його духовному житті й творчості, де, так би мовити, народжується «справжній Гете». Цьому сприяв ряд об'єктивних факторів, а також щасливий збіг певних обставин. Страсбург з усім
Ельзасом належав до Франції, і тут, як зазначав згодом і сам Гете, вже відчувалася передреволюційна атмосфера, чого ще не було по той бік Рейну. Разом з тим в цьому старовинному німецькому місті гостро відчутною стала для Гете національна культурна традиція, яка йшла в глибину віків, і розпочалося її активне освоєння. Тут же він робить важливе відкриття щодо німецької літератури, про яке в «Поезії і правді» сказано так: «Уважно придивляючись до вад німецької літератури, неважко було помітити, що їй бракує змісту, і притому змісту національного». Важливо зазначити й те, що в Страсбурзі він опиняється в іншому, ніж у Лейпцігу, середовищі. Вже не світська «золота молодь» або ті, що до неї тяглися, оточують його, а представники молодої бюргерської інтелігенції, яким не чужі були передові віяння епохи, невдоволення існуючим станом речей. Вони критично ставилися до феодально-кріпосницьких порядків і разом з тим відзначалися патріотичними настроями. Саме це коло друзів поета і стало тим осередком, із якого виникла рейнська група «буряних геніїв», визнаним ватажком якої був Гете.
До щасливого збігу обставин слід віднести те, що у вересні того ж 1770 року до Страсбурга приїздить Й. Г. Гердер в ролі компаньйона гольштейнейтінського принца. Розрив з принцом, а потім операція на оці змусили його надовго, до семи місяців, затриматися у Страсбурзі. Весь цей час Гете постійно відвідував хворого, і між ними встановилися тісні, дружні стосунки, незважаючи на нелегкий характер Гердера, ще більше ускладнений його тяжким фізичним і моральним станом. І хоч кімната хворого Гердера, за словами Гете, викликала у нього згодом «спогади битого собаки», дні, проведені в ній, він вважав за найщасливіші й наплідніші дні свого життя. Сміливий і оригінальний мислитель, який уже визначився у двадцять шість років, Гердер ввів молодого поета в світ своїх ідей, розкрив перед ним нові, незвідані горизонти думки й творчості. Те, що раніше неясно носилося перед духовним зором Гете, тепер поставало перед ним з захоплюючою повнотою та виразністю.