Читать «Озма з країни Оз» онлайн - страница 63
Ліман Френк Баум
І зразу на картині з’явилася так добре знайома дівчинці хата; добре видно було й тітоньку Ем.
Вона саме перемивала тарілки біля кухонного вікна і була наче цілком здорова й задоволена. За хатою видно було поле, де, збираючи врожай, працювали наймити з кіньми. А кукурудза та пшениця, як здалося дівчинці, вродили пречудово. На бічному ґанку Доротин мазунчик, песик Тото, куняв на осонні, а стара Зозулька, на Доротин подив, водила по подвір’ю дванадцятеро малесеньких курчаток.
— Удома наче все гаразд, — сказала Дороті, зітхнувши з полегкістю. — А тепер мені цікаво, що робить дядечко Генрі.
На картині вмить з’явилась гарна кімнатка в австралійському місті Сіднеї. Дядько Генрі сидів у кріслі й поважно курив свою вересову люльку. На вигляд він був сумний і самотній; голова в нього вже зовсім посивіла, руки були худі, а обличчя — змарніле.
— Ой! — схвильовано зойкнула Дороті. — Дядькові Генрі не краще, і це тому, що він журиться за мною. Озмо, люба, мені треба якомога швидше бути в нього!
— Як же ти туди потрапиш? — спитала Озма.
— Не знаю, — відказала Дороті. — Але поїдьмо до Глінди Доброї. Я певна, вона мені допоможе й порадить, як дістатись до дядечка Генрі.
Озма одразу погодилась і наказала, щоб Кобилицю запрягли в гарний фаетон, зелений з рожевим, і обидві дівчинки поїхали відвідати уславлену Чарівницю.
Глінда люб’язно прийняла їх і уважно вислухала історію Дороті.
— Знаєте, в мене є чародійний пояс, — сказала дівчинка. — Коли я підпережуся ним, то накажу йому, щоб він переніс мене.
— Мабуть, що так, — усміхнулася Глінда.
— А потім, — провадила Дороті, — коли я захочу вернутися, пояс перенесе мене сюди.
— Отут ти помиляєшся, — сказала Чарівниця. — Пояс має чарівну силу тільки в Чарівному краю, якої країна Оз чи країна Ев. Так, маленька моя подружко, якщо на тобі буде цей пояс і ти захочеш перенестися в Австралію, до свого дядька, твоє бажання, безперечно, буде виконане, бо воно висловлене в Чарівній країні. Та коли ти прибудеш, куди хотіла, пояса на тобі вже не буде.
— А що ж із ним станеться? — спитала дівчинка.
— Він пропаде, як пропали твої срібні черевички, коли ти попала до Озу вперше, і ніхто ніколи більш не побачить його. Але ж хіба не шкода таким чином знищувати чародійну силу пояса?
Дороті на хвильку замислилась.
— Ну, тоді я віддам чародійний пояс Озмі, бо вона зможе користатися ним у своїй країні. А вона хай побажає, щоб мене перенесло до дядечка Генрі, і пояс не пропаде.
— Розумно придумала, — похвалила Глінда.
Вони вернулися до Смарагдового міста і дорогою домовилися, що кожної суботи вранці Озма бачитиме Дороті на своїй чарівній картині, хоч би де була в ту мить дівчинка. І коли вона побачить, що Дороті подає їй певний умовний знак, Озма дізнається, що канзаській дівчинці захотілося знов побувати в країні Оз, і за допомогою чародійного пояса Короля Номів негайно перенесе її туди.
Домовившись про це, Дороті попрощалася з усіма своїми друзями. Тік-Так захотів теж перенестись до Австралії, але Дороті знала, що механічний чоловік ніколи не знайде служби в цивілізованій країні, та й можливо, що його механізми там узагалі не діятимуть. Тому вона лишила його під Озминою опікою.