Читать «Нові пригоди Солом’яника та Бляшаного Лісоруба» онлайн - страница 4

До вечора було ще далеченько, а баба Момбі о такій порі ніколи не поверталася, тож Чіп вирішив назбирати трохи горіхів, що росли в долині за їхньою садибою.

Та баба Момбі прийшла додому раніше, ніж зазвичай. Вона ходила не в село, а до горбатого чаклуна, котрий жив відлюдьком десь у гірській печері. Стара повідала чаклунові кілька своїх секретів, а той поділився з нею своїми таємницями, і тепер бабега Момбі поверталася додому з трьома новими рецептами, чотирма видами чарівних порошків і цілою в’язкою всілякого чар-зілля. Їй страх як кортіло випробувати силу нових чарів, і вона поквапом шкандибала додому.

Баба Момбі так замислилась про свої нові скарби, що, звертаючи на повороті, тільки мигцем зиркнула на незнайомця, кивнула йому й, не зупиняючись, мовила:

— Доброго вам вечора, добродію.

Та незнайомець мовчав, як води в рот набрав, і взагалі стояв як статуя. Бабега Момбі глипнула на нього, придивилася пильніше і з подивом побачила гарбузову голову, а на ній — обличчя, ретельно вирізане Чіповим ножичком.

— Хе! — не скрикнула, а якось хекнула стара. — Цей паливода знову взявся за свої штучки! Добре, дуж-же добре! Я покажу цьому дурисвітові, як лякати стару бабу, я зроблю йому опудало, ох і перепаде ж комусь від мене на горіхи!..

Баба Момбі сердито замахнулася ціпком, приміряючись до вишкіреної страхопудової мармизи.

Вона вже намірялася розтрощити гарбуза на друзки, та тут їй раптом сяйнула якась думка, і стара так і застигла з високо піднятою палицею.

— На ловця і звір біжить! От на кому я перевірю свій новенький порошок! — вдоволено мовила вона. — Ось ми й побачимо, брехав мені горбань про свої чаклунські штучки, як я йому брехала, чи таки правду казав?

Із цими словами вона опустила кошика на землю і почала порпатися у своїх скарбах, шукаючи потрібний порошок.

Поки баба Момбі копирсалась у кошику, на дорозі з’явився Чіп, що повертався з повними кишенями горіхів. Побачивши стару, що стояла біля Джека — Гарбузової Голови та, як виглядало, навіть не збиралася його лякатися, він дуже здивувався.

Спочатку Чіп засмутився, що не вдалося піддурити стару Момбі. Та вже за мить він забув про це: хлопцеві стало цікаво, що вона надумала робити? Він причаївся за живоплотом, за яким вона його не бачила, і став дивитися, що буде далі.

Тим часом Момбі видобула з кошика стару перцівничку з вицвілою наліпкою, на якій рукою чаклуна-горбаня було нашкрябано: «Життєдайний порошок».

— Ось ти й знайшовся! — вигукнула задоволено стара. — Погляньмо, чи й справді ти такий дієвий. Пожалів старий скнара порошечку, пожалів. Ну нічого, на два-три рази має вистачити.