Читать «Повний місяць» онлайн - страница 187

Тоді Гот злякався не на жарт, чудово розуміючи, що на нього чекає. Але страх додав сили та кмітливості. Нещерет вирішив прискорити процес, застосувавши в комплексі всі ті методики, котрі мав намір впроваджувати поступово, експериментальним шляхом.

— Я погодився надалі вживлювати пацієнтам залози диких собак. З ними складалося краще, хоч усе одно екземплярів бракувало, — тепер він говорив спокійно, виважено, немов переповідав хворому діагноз чи викладав студентам новий навчальний матеріал. — Крім того, їм вводили стероїди — ще професор Іванов почав досліджувати, як можна отримати їх із сіменників шимпанзе. Я ж використовував для їх основи вовчі та собачі статеві залози. Також ми регулярно накачували наших воїнів гормонами, для загального збільшення маси тіла. Але не менш важливим було переконати самих піддослідних, що вони стали вовками. Тіло людини не перетвориться на наших очах на тіло вовка, навіть якщо піддослідний стане рачки й завиє на місяць. Найкраще — коли кожен із них внутрішньо відчує себе сильним та безжальним хижаком.

— Я зрозумів нарешті, — мовив Левченко. — Ви вбивали в людях, здорових сильних чоловіках, особистість як таку.

— Хіба не це лежить в основі кожного з режимів, які зараз ведуть кровопролитну війну? — подив Нещерета був щирим. — Я пожив при Сталіні. Пожив при Гітлері. Обидва лідери взяли курс на створення нової людини, нової людської породи. Мені скоро шістдесят п'ять, Андрію. Я застав ці всі зміни в досить зрілому віці. Та ще й чогось досягнувши в житті. Маю право робити будь–які висновки. Тому вважаю: мої експерименти зі зміною людської природи хоча б чесні. Це вже потім, як додатковий метод, застосували штучне провокування психозів.

Левченко перестав дивуватися.

— А це для чого?

— У психіатрії так лікують нав'язливі ідеї. Штучно викликається лихоманка, організм починає трусити. Щось на зразок кризу під час тифу, іспанки чи чогось подібного. Коли людина в такому стані, їй можна змінити всю психологічну установку. Й отямившись, вийшовши з забуття, такий чоловік прокидається вже вовком.

— Як ви це робили?

— Сірчані уколи, — промовив Нещерет, далі зберігаючи спокій. — Сірка в олії, є такий засіб.

Андрія пересмикнуло.

— Тепер ясно, чому вони так кричали. Уявляю собі дикий біль від сірчаного уколу… Нещерет, ви, схоже, знаєте відповіді на всі питання. Як ви думаєте, чому я досі вас слухаю?

— Бо вам цікаво, — просто відповів той. — Ви ж ніколи за все своє життя не чули й не бачили нічого схожого. Людська цікавість, Андрію. Ось що свого часу допомогло Іванову отримати «добро» на свої експерименти. На жаль, поки йде війна, вдовольняти цю цікавість ні в кого не вистачає часу. Відчуваю, що вже незнайомі терміни втомлюють, особливо вашого Теплого. Докладно, поетапно, по кроках усе описано у тих документах, котрі в сейфі. Я особисто вів кожного, зафіксовано всякі індивідуальні особливості. Краще поясню, чому раптом настав крах…