Читать «Країна дурнів: Казки про дурнів. Небилиці» онлайн - страница 139

Коробейник — мандрівний продавець дрібного краму.

Кпити — насміхатися.

Криваня — крива палиця.

Кріс — рушниця.

Кросна — рама для натягування ниток у ручному ткацькому верстаті.

Крятати — повертати у кінці гону в нову борозну.

Кульбака — сідло.

Ліцитувати — продавати за борги.

Льога — фантастичний птах.

Льокай — слуга.

Манджати — швидко йти.

Маточка — названа мати.

Мельдувати — доповідати, заявляти.

Міх — мішок.

Моркотати — бурчати.

Морозоватий — сріблистий, ніби в інеї.

Мочар — болото.

Нім — доки.

Окоманка (команичка) — конюшина.

Опирь — за народними повір’я ми, — мрець, що нібито виходить ночами з домовини.

Опоминається — нагадує.

Пазити — пильнувати, стерегти.

Парада — парад, урочистість.

Перезнати — дізнатися.

Пасільник — пасіка.

Пивниця — льох, підвал.

Підрихтовувати — готувати.

Піхати — бити в ступі просо, пшеницю.

Пленкач — теслярська сокира.

Постоли — селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви.

Протепом — прожогом.

Пуцувати — чистити.

Рата — частина (на рати — почастинно).

Ридван — велика карета для далеких подорожей, запряжена 6—12 кіньми.

Рихтувати, рихтуватися — готувати, готуватися.

Сажень — давня східнослов’янська лінійна міра, що дорів нює 2,134 м.

Сардак, сардачина — рід верхнього теплого одягу.

Свальба — весілля.

Скрижуватися — вигнутися.

Спудитися — злякатися.

Стонихнути — зітхнути.

Стрий — дядько по батьковій лінії.

Тайстра — полотняна гуцульська торбина, яку носять через плече.

Татош — чарівний кінь.

Терміття — внутрішня здерев’яніла частина стебла волокнистих рослин льону, конопель, яка під час м’яття подрібнюється й відокремлюється.

Трунва — труна, домовина.

Торшук — капуста без головки.

Ущибнути — збити.

Файний — гарний.

Фамілія — рідня.

Фашега — злодій, волоцюга.

Фая — буря, ураган.

Фермонізно — доладно.

Фертик — кінь.

Фіглі — жарти.

Фіра — підвода.

Форналь — панський конюх.

Фурман — візник.

Хосен — вигода.

Цимбора — товариш, друг.

Цуравий — подертий.

Ширинка — платок.

Шкулько — дошкульно.

Штамплик — рюмка.

Шуфля — совкова лопата.

Джерела текстів

Зачаровані казкою: Укр. народні казки Закарпаття в записах П. В. Лінтура /. — Ужгород: Карпати, 1984. — 528 с., іл. — (Б-ка «Карпати»).

З живого джерела: Укр. нар. казки в записах, переказах та публікаціях укр. письменників / Упоряд., літ. оброб., вступ. ст. та приміт. Л. Ф. Дунаєвської. — К.: Рад. шк., 1990. — 512 с.: іл.

Золота вежа: Укр. народні казки, легенди, притчі, перекази, загадки та приповідки / Передм., упоряд., запис і підгот. текстів, словник С. Г. Пушика; Худож. Л. І. Тафічук. — Ужгород: Карпати, 1983. — 224 с., 6 л. іл.

Золота книга казок: Укр. народні казки: Для ст. шк. віку / Упоряд., передм. та примітки Л. Ф. Дунаєвської; Іл. І. А. Вишинського; Худож. оформл. В. П. Вересюка. — К.: Веселка, 1990. — 431 с.: іл. — (Золота б-ка учня).

Казки Буковини. — Ужгород: Карпати. 1973. — 240 с.

Казки Карпат: Укр. народні казки / Упоряд., вступ. ст., прим. та слов.

I. В. Хланти; Оформл. і мал. Б. Р. Пікулицького. — Ужгород: Карпати. 1989. — 418 с.: іл.

Правда і кривда: Казки /. — Ужгород: Карпати, 1981. — 352 с., іл. — (Б-ка «Карпати»).