Читать «Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб.» онлайн - страница 271

(інцівілє ест, нізі moma леге перспекта, уна аліква партікула еюс пропозіта юдікаре вель респондере)

Неправильно, не розглянувши закону в цілому, висловлювати міркування або давати висновок, зупиняючись на якійсь частині закону.

Неправильно, не рассмотрев закона в целом, вынести суждение или дать заключение, остановившись на какой-либо части закона.

101. In dubio pro гео,

(ін дубіо про рео)

У випадку сумніву справа вирішується на користь підсудного чи відповідача.

В случае сомнения дело решается в пользу подсудимого или ответчика.

102. In servum omnia licent.

(ін сервнм омніа ліцент)

Стосовно раба все дозволено.

В отношении раба все позволено.

103. Inter arma leges silent.

(інтер армалегес сілент)

Коли гримлять гармати (під час війни), закони мовчать. Когда гремит оружие (во время войны), законы молчат.

104. Ipso jure.

(ineo юре)

В силу самого закону, автоматично, без необхідності в будь-яких заявах, діянні та т. п. актах.

В силу самого закона, автоматически, без необходимости в каком-либо специальном заявлении, действии и т. п. акте.

105. Ipso facto.

(іпсо факто)

В силу самого факта.

В силу самого факта.

J

106. Jura novit curia.

(юра новіш куріа)

Суд (сам) знає закони (сторони в процесі не зобов’язані доказувати зміст законів).

Суд (сам) знает законы.

107. Juris praecepta sunt haec: honeste vivere, alterum non laedere, suum caique tribuere.

(юріс праесепта сунт гек: гонесте вівере, алътерум нон леде-ре, суум куікве трібуере)

Упередження права таке: чесно жити, іншого не ображати, кожному віддавати належне.

Предписание права следующие: честно жить, другого не обижать, каждому воздавать должное.

108. Jus est ars boni et aequi.

(юс ест ape боні em екві)

Право є мистецтво добра і справедливості.

Право есть искусство добра и справедливости.

109. Jus publicum privatorum pactis mutari non potest.

(юс публікум пріваторум пактіс мутарі нон потест) Публічне право не може бути змінено угодами приватних осіб. Публичное право не может быть изменено соглашениями частных лиц.

110. Jos cogens.

(юскогенс)

Примусові норми права, обов’язкові для сторін. Императивные нормы права, обязательные для сторон.

111. Jus disposition.

(юс діспозіціум)

Норма права, що дає право сторонам визначати їхні права и обов’язки за згодою.

Диспозитивная норма права, предоставляющая сторонам определять их права и обязанности по их согласию.

112. Jus talionis.

(юс таліоніс)

Право на рівну відплату (помету) «око за око».

Право на равное возмездие «око за око».

113. Jus utendi et abutendi.

(юс утенді ет абутепді)

Право користування і зловживання (право обмеженого розпорядження своєю власністю) за римським правом.

Право пользования и распоряжения.

114. Justus titulus.

(юстус тітулюс)

Законна правооснова.

Законное правооснование.

115. Jus vitae ac necis, dominis in servos vitae necisque. Patribus in liberos.

(юс віте ак неціс; домініс ін сервос віте неціскве; патрібус ін ліберос)

Право розпорядження життям і смертю; в Давньому Римі, як і в інших рабовласницьких державах, у рабовласників була влада над життям і смертю рабів; у батьків — над життям і смертю дітей.