Читать «Метаморфози. 10 українських поетів останніх 10 років» онлайн - страница 37

Пако. Сни

1.

Так отож мовив Пако якого забрала ріка світ гойдається на волосині і ти разом з ним тож розгойдуйся аж до дзвону в вухах спайдермен на тонкій пуповині дитячих страхів зневаживши тіло і простір і ніяких законів жодної силабо-тоніки бо усе забирає ріка ми лиш в пошуках берега це як писати у темряві і згасати і знати згасаючи що ти зірка що ти смолоскип вірші пишуться коли ти пливеш і спливаєш коханням життям а потому пси лизатимуть руки іншим жінки розділятимуть ложе з чужими і смоктатиме пустка там під ложечкою там де сходяться ріки у сонну артерію там де сходяться всі твої сни

2.

юний хлопчик з губами що наче розкушена смоква маленький сідхартха ще дитина уже чоловік перед тим як віддати себе до останку чи згадає він очі тієї що була як ріка омивала тягнула у вир чи побачить він чорні зорі в зіницях за мить до провалля сад на обрії оповитий квітучою млістю кожен пуп’янок вибуху прагне юний хлопчик з губами що наче розкушена смоква осідає росою на темнім підпушку щоки прослизає у сон весь солоний солодкий липкий від любовного соку

3.

ангели над Берліном Парижем і Львовом нарікають на ранні тумани тому цигарки у кишені вологі і жодного сірника жодної свічечки жодного зіппо

4.

дорослість як триденний заріст як запах сорочки з якої не вилазиш уже кілька діб бо пишеш сховавшись у світлі настільної лампи між стосами книг не дбаючи про чистоту простирадл і запах із рота дрож яка пробиває до кінчиків пальців коли слово відстрибує від зубів і калатає в серці самотність самотність самотність пораненого самця вий по зграї утраченій між рядками перешіптування наодинці з собою самота самота самота

5.

(збиваючись на рими хтось гримне дверима старими) і нарешті оголена розкіш хвилин смакування солодкої смокви чи мови і над ранок пустивши півпачки на дим ти стаєш імператором риму і рим і над містом прокинувшись знову сходить сонце повільно немов муедзин й протинає твій храм до основи

6.

хто вигадав цих купідонів товстих мов курчата-бройлери ці ямочки на щоках і сідницях смішні малолітні повії з жуйкою за зубами у вологих від хіті стрінгах перші ознаки старіння у зморшках від тісних бретелей ці стріли і луки цілком іграшкові напомаджені посмішки застигають на склі як розчавлені черви хто вигадав цю солодкість яку хочеться різко запити чимось високого градусу у пошуках дому в тебе нема перевізника у пошуках справжності ти завжди собі провідник чи напівпровідник сякої-такої правди