Читать «Гумор та сатира. Збірка» онлайн - страница 73

Тому вирішив я зібрати різні дрібниці: повідомлення, телефонні дзвінки, урядові телеграми, і створити першу українську sms-поему під назвою «Вершник без коаліцї» - бо куди нас мчать наші отці-правителі, невідомо.

                ЛИСТ ДО УЧАСНИКІВ КОАЛІЦІЇ

                        Ділитись швидше треба!

                        Цілую всіх. Амеба.

                       SMS-ПОВІДОМЛЕННЯ

                                     * * *

                     «Нашаукраїнці», браття,

                     Привіт від «Нашої Бурятії»! 

                                     * * *

                     Синку, битимеш прокурора,

                     Заберу мотора.

                                     * * *

                     Не підпишуть коаліцію –

                     По пиці їм! По пиці!

                                     * * *

                     Хлопці, думайте про вічне,

                     Нащо вам імпічмент?

                                     * * *

                     Чекаємо на портфельчики.

                     З крокодильчика.

                     Омельченки.

                                     * * *

                      - Справи – супер! На всі сто!

                      Узяли до ВТО.

- Я ж просив - до СОТ,

Ідіот!

                               ВАРІАЦІЯ

                Російську я вивчив би тільки за те,

                Що нею мовчить Мовчан!

                              ЕПІТАФІЯ

                             Ще молодії

                             Пізнали зраду.

                             Тут сплять надії

                             На чесну владу.

Навіки разом (парламентська фантастика)

Космічний корабель підлітав до Києва. Вітер розірвав хмари, і здоровенська конструкція зависла над Печерськими пагорбами.

- Де це ми? – запитав астронавт Петро, і став тикатись своєю синьою пикою в ілюмінатор.

- Та над Україною, - відгукнувся астронавт Микола - істота із зеленою дубляною шкірою і шістьма пальцями на лапах.

- Так засікуть же! – прогарчав Петро.

- Не засікуть, - Микола десь натиснув, і корабель став невидимим.

Астронавти прилетіли з дуже далекої планети, де кожного громадянина звали або Петро, або Микола. Чому так було - невідомо, бо то - загадка Всесвіту.

- А що це за кумпол?- спитав Петро і показав на Верховну Раду.

- Та хто його зна. - Микола увімкнув систему заглибленного бачення.

Система дозволяла проникати в об’єкт максимально глибоко, а все, що бачила, подавала на металевий екран.

З екрану прибульці почули якийсь галас. Група хомо сапієнс, вдягнуті в краватки та костюми, ляпали передніми кінцівками та вигукували «Слава!»

- Що це з ними?- спитав Петро і здивовано підняв синій хоботок.

- Та коаліцію утворили.

- А ну, додай контрасту.

Микола додав. Декілька симпатичних представників людства сильно розтягували передню частину ротової порожнини – широко посміхались.

- Ага, це, значить, коаліціянти. А що кажуть?