Читать «100 чарівних казок світу» онлайн - страница 299

Цілий рік ішла вона непрохідними місцями, поки дісталася до святої П'ятниці. У неї повторилося те саме, що й у святої Середи, – тільки, крім просфори і вина на дорогу, дала їй свята П'ятниця золоте мотовило, яке само пряжу намотувало, а потім направила свята П'ятниця царівну до своєї старшої сестри, святої Думініке. Того ж дня мандрівниця пішла далі місцями ще дикішими й безлюднішими, ніж раніше. Так, будучи не в змозі третій рік розродитися, насилу добралася вона до святої Думініке. Свята була не менш гостинна, ніж її сестри. Приголубила бідолаху, кликнула клич, і враз збіглися всі істоти – підводні, наземні і небесні, але й вони не знали, де Ладан-монастир стоїть, як раптом, невідомо звідки, кривоногий жайворонок пришкандибав і прямо до святої Думініке. Запитує його свята:

– Може, ти, жайворонку, чув, де Ладан-монастир стоїть?

– Як не чути, паніматко?! Я туди ваблений серцем літав, коли ногу зламав.

– Якщо так, негайно достав цю жінку в Ладан-монастир і навчи, як їй далі бути.

– Хай буде воля твоя, паніматко, хоч і нелегкий шлях.

Дала тоді свята бідолашній подорожній просфору і трохи вина в дорогу, а ще золотий таріль, золоту, усипану самоцвітами квочку із золотими ж курчатами. Довірила турботи про царівну жайворонку, і той, шкутильгаючи, відразу вирушив у дорогу. Коли нещасна падала з ніг від утоми, садовив її жайворонок на свої крильця, і вони летіли повітрям. Цілий рік провели вони в мандрах, подолали безбережні моря і нескінченні країни, пробиралися крізь непролазні ліси і смертельні пустелі, населені драконами, отруйними гадами, василісками, чий погляд обертав на камінь, не кажучи вже про гідр із двома дюжинами голів та інших страховиськ, що підстерігали на кожному кроці.

Врешті-решт опинилися вони в іншому світі, світі райського блаженства!

– Ось і Ладан-монастир, – пояснив жайворонок. – Тут живе Фет-Фрумос, якого ти шукала всі ці роки.

Царівна ледве не осліпла від розкоші навколо, а коли зрозуміла, що перед нею диво-міст і той палац, у якому тривало її недовге щастя з Фет-Фрумосом, вона мало не заплакала з радощів.

– Рано радієш. Тут на тебе чекають нові випробування, – опустив її з небес на землю жайворонок і показав колодязь, до якого наказав приходити три дні підряд, розповів, кого вона зустріне і як треба відповідати, як використати прядку, мотовило, таріль і золоту квочку з курчатами.

Попрощавшись зі своєю підопічною, він поспішив полетіти назад, щоб зберегти від каліцтва свою другу ніжку. А втомлена подорожня попленталася до колодязя.

Там вона взяла прядку і дала відпочинок ногам. Через якийсь час прийшла по воду служниця. Угледівши незнайомку з чарівною прядкою, що без сторонньої допомоги золоту пряжу тоншу за волос пряде, кинулася до господині доповідати.

А господинею тут була ключниця Фет-Фрумоса – відьма. Як дізналася вона про чарівну прядку, відразу послала служницю, щоб та привела подорожню. Тільки та прийшла в палац, як відьма перейшла до діла: