Читать «Чужа» онлайн - страница 47

* * *

Квартира Соплі, з перехрещеними рапірами на стіні, так само бідно. Батьки постарілі, батько вже п’яний, він почав святкувати, не чекаючи сина, мати плаче.

* * *

Крихітний ресторан, для простої публіки, біля входу кілька гральних автоматів.

Грає радіо, синтетичні скатертини — ресторан явно занедбаний.

За столом сидить Сопля з господарем ресторану, вони приблизно одного віку, на столі пляшка коньяку, закуски, салати — стіл святковий, накритий на чотирьох.

СОПЛЯ

А потім що було?

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

А що «потім»… Малюка і Гирю в цинках привезли, поховали ми їх в Озерному, поблизу, біля входу. Там же поряд і Рашпіль.

СОПЛЯ

А зараз хто замість Рашпіля?

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Та ніхто. Почали бригадири між собою ділитись. Постріляли ще пацанів. Хто куди перебіг, в інші бригади.

СОПЛЯ

А Малюка господарство? Техстанція, шиномонтажі, заправка?

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Все пройобом пішло. Шиномонтажі — зачинились, техстанцію лох продав іншим, ті вже зі своєю кришею прийшли. За заправку не знаю.

СОПЛЯ

Зрозуміло. А ти розбагатів, я бачу.

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Ось, на цей гадючник лише й вистачило, я купив і звалив з руху. Тут таке почалось — мочити почали без розбору, ні понять, нічого — безпредєл повний.

СОПЛЯ

Зрозуміло.

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Як там сидіти?

СОПЛЯ

Хуйово без гріву. Мені ніхто копійки на рахунок не загнав. А там постанова інша, у Чехії. Там поняття інші, у них вважається найкрутішим — козел. Бригадир, староста, завгосп, майстер. Усі нормальні на посаді, а мене не підтягували — росіянин, та й убогий. І заробити неможливо — так і сидів, галімий шо бубон. Курити кинув.

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

То ти до Чужої під’їдь. Вона стоїть ніхуйово, два нічні клуби, ресторани, навіть завод якийсь купила. Ринок на Чапаєва — теж її.

СОПЛЯ

Ого! Як же це вона зуміла?

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Я з нею не бачусь — хто я і хто вона. А кажуть таке: це вона з Шустрим Малюка й Гирю захуярила. Общак відмела у Рашпіля. Потім Шустрий Рашпіля зробив, а сам сів на двадцятку. От вона й притулилась: дещо їй пішло, не сама, звичайно, — кажуть, вона там бригадирів настроїла, комсомольців проти каторжан. Різня була.

СОПЛЯ

Чому ж її не заковбасили?

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Та вона такого жаху потім на охочих за Рашпіля відомстити нагнала… З якимись генералами зв’язалась, з депутатами, і відвалила від блатних.

СОПЛЯ

Не буде вона зі мною базарити. Я так думаю. Але спробувати можна.

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Я тут тобі зібрав грошей, не дохуя, звичайно, але на перший час… Штука. Зрозумій: мене всі доять — і мусора, і чинуші…

СОПЛЯ

Та що ти, насправді. Гроші даєш, та ще й виправдовуєшся. Точно як барига.

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Та я і є барига. Зараз лише бариги й живуть.

СОПЛЯ

Слухай, штука штукою, а можеш мені волину зробити?

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Можу. У мене є. Наган підійде?

СОПЛЯ

Підійде.

* * *

Камера. До Шустрого підходить зек.

ЗЕК

Чуєш, стрілець! Грів твій, здається, скінчився.