Читать «Замість крові» онлайн - страница 60
Світлана Поваляєва
Яскравий шмат гарбуза на підвіконні - мов сонце над видноколом From Dusk Till Dawn - на тлі покресленої зимою шиби… Кремація метеликів…
"Невідомо, хто спонукав хворих позв’язувати брудні простирадла, білі халати й фартухи, та вирушити на ловитву метеликів. Вони напнули на металевий каркас сітку від комарів та спорудили сажалку. Вийшла легка кругла клітка, де повзала у неволі, перебираючи лапками по чарунках сітки сила-силенна лускокрилих, що зліталися з позбавленого зелені міста на квітучі галявки та клумби лікарні для душевнохворих…
… якась незбагненна злість не дає спокою… раптом ранком прокидаєшся з антрацитово-шовковими крилами, які заповнюють все ліжко блискавичними словоформами: потік несвідомого-позасвідомого, пошматована відеоплівка… Це має назву. Осінній рецидив. Якась хвороблива каламуть у голові - роки спеклися докупи й події перемішалися так, що нагадують один-єдиний тривалий кінематографічний сон у стилі розгнузданого Пазоліні в довільному трактуванні американського андеґраундного кіна. Я, пригадую, звалив до Пітера, а Джанніс залишилася при своїх котячих справах у Києві… потім я приїхав, та з’ясувалося, що вона у Львові, що, між нами, не дуже мене засмутило, бо ситий був і нею й раптовими трафунками її ревнощів, які почастішали тоді, коли ми востаннє були разом у Криму… вона ревнувала мене не лише до випадкових коханок! - до ґвинту, друзів, роботи, від’їздів, сновидінь - до усього світу! цькувала запопадливо й нестямно, коли я був поруч, й усе це - попри її власне розпиздяйство, яке начебто не підлягало обговоренню взагалі й називалося "свободою"… потім десь посеред зими ми перетнулися під ліхтарями та під полисками автомобільних фар на засніжених аркадах сонних дерев. Вона сказала, що зробила аборт… велика кошлата сніжинка залетіла просто у вогник її сиґарети, й та зашкварчала… я сказав, мало від кого вона, Джанніс, могла залетіти, сказав я… очі Джанніс спалахнули так, ніби їх шмагнули батогом… за вії зачепилася сніжинка, прекраснішої за яку не бувало в усьому світі, але я вперто думав, що сніг нагадує лупу… "я думала, то шкварчала ваша душа, а то шкварчала ваша папироска…"
