Читать «Затемнення» онлайн - страница 18
Стефені Маєр
Збита з пантелику, я слухала, як Майк відповідає на незвично дружні Едвардові запитання. Здавалося, що у Майка проблеми з автомобілем.
— …Але я щойно замінив акумулятор, — говорив Майк. Його очі неспокійно металися між мною і Едвардом. Він був так само спантеличений, як і я.
— Може, проводка барахлить? — припустив Едвард.
— Можливо. Насправді я не розуміюся на автомобілях, — зазначив Майк. — Треба, щоб хтось глянув, але я не можу дозволити собі слюсаря з «Даулінгу».
Я вже була розтулила рота, щоб запропонувати свого знайомого слюсаря, але потім одразу стулила. Мій слюсар віднедавна був зайнятий — зайнятий тим, що бігав околицею у подобі велетенського вовка.
— Я дещо в цьому тямлю — міг би подивитися, якщо ти не проти, — запропонував Едвард. — Лише дозволь підкинути Алісу та Беллу додому.
Ми з Майком витріщилися на Едварда, роззявивши роти від здивування.
— Е-е, дякую, — пробурмотів Майк, коли прийшов до тями. — Але мені треба на роботу. Може, якось іншим разом?
— Як скажеш.
— Бувай, — Майк заліз у машину, недовірливо похитуючи головою.
Едвардове «вольво», в якому вже сиділа Аліса, стояло неподалік — за кількома машинами.
— Що то було? — запитала я, коли Едвард відчинив переді мною пасажирські дверцята.
— Просто хотів допомогти, — відповів Едвард.
Аж тут з Аліси, що сиділа на задньому сидінні, полився нестримний потік слів.
— Едварде, ти не
Я припинила слухати це базікання вже за хвилину і, перейшовши в терплячий режим очікування, розрізняла його не більше, аніж шум на задньому плані.
Схоже на те, що Едвард намагається уникнути моїх запитань. Гаразд. Але рано чи пізно він опиниться зі мною наодинці. Це лише справа часу.
Здавалося, Едвард також це усвідомив. Він висадив Алісу біля під’їзної алеї Калленів, як звичайно, хоча за таких обставин я вже була готова, що він підвезе її до дверей і заведе всередину.
Вийшовши з машини, Аліса кинула на Едварда різкий погляд. Але його це, здавалося, не збентежило.
— Бувай, — сказав він. А потім ледь помітно кивнув.
Аліса зникла за деревами.
Він мовчки розвернувся і повів машину назад у Форкс. Я почекала, поки він сам усе розповість. Але він нічого не говорив, і я насторожилась. Що