Читать «Циганка» онлайн - страница 20

Грицько став згадувати про якусь трудну задачу, став вираховувати її в голові. Потім перейшов думками на географію й став конспективно повторяти її від початку до краю.

Далі якось географія почала змішуватися з історією та граматикою, і стади зринати в голові якісь давні малюнки...

Коли в коридорі почулася чиясь важка хода, Грицько кинувся й помітив, що він уже спав, прихилившись головою до виводу. Двері прочинив той же сторож і покликав Грицька, щоб той ішов додому. Грицькові знову пригадалась та образа, що сьогодні мав він од учителя, і він помалу, мовчки став виходити з курника.

- За віщо це тебе? - спитав сторож. - Хвалили, хвалили Музиченка, а то на тобі: зразу в курник!

Грицько хотів щось сказати, та почув, як зразу до очей підступили сльози, і він нічого не сказав дідові, тільки махнув рукою.

На заході червоніло небо і де-не-де по йому світилися зірки. Десь на краю села дівчата співали веснянки, гомоніли й галасували діти. Грицько мало помічав теє й поспішав додому.

- А я мало не проґавила вас! - несподівано почув він за спиною знакомий голос.

Грицько озирнувся. Засапавшись і розчервонівшись, його наганяла Галя.

- Ви на мене сердитеся? - просто й ласкаво спитала вона, йдучи рядом з ним.

- За віщо мені на вас сердитися? - одповів Грицько.

- Знаєте, мене така досада взяла, що ви через мене попалися, що навіть обідати не хотіла, а далі не витерпіла та оце вийшла вас зустрічати. - Галя щебетала жваво й весело і виймала щось із узлика, що був у неї під хусткою. - їсти хочете? Нате! - промовила вона, вийнявши з узлика пару пиріжків. - Я хотіла туди принести вам, та побоялася, щоб учителеві не попастися на очі.

Грицько скоса поглянув на пиріг, подумав і взяв один. На душі у його прояснилося.

- Ви думаєте - боюся, що ото він мамі розкаже? - казала Галя. - Нехай розказує: анітрішки не страшно.

- А ваша мама не буде сердитися, коли довідається, що... - Тут Грицько згадав про «Огородника» і хотів висловити Галі все, що передумав у курнику, аж став почувати, що охота до того пройшла.

- І зовсім нічого, - казала Галя, якось угадавши думку Грицькову, - я сама колись розказувала мамі про вас.

І що ж вона? - зацікавився Грицько.

- А нічого. Тільки каже, - Галя соромливо осміхнулася, - каже, що тобі не Грицько, а скорій Павлушка до пари. Грицько - найкращий ученик, а ти лінтяйка. І як уже мені він увірився! - казала інтимно Галя про вчителя. - Скільки витерпіла я, бідна, од його!..

- І я не думав, що він такий... грубий, - промовив Грицько.