Читать «Бій під Крутами. 1918» онлайн - страница 42
Юрій Сорока
Наслідком такої боєвої підготовки було то, що багато козаків не вміли навіть добре стріляти, не знали, як розібрати засуву рушниці.
З більш здатних і обізнаних з військовими вправами зорганізовано кулеметну команду, але без кулеметів.
Серед такого безпуття в неділю 27 січня 1918 р. Курінь Січових стрільців одержав від командного складу 1 – ї військової школи, з котрою він йшов у контакті, наказ виступати в похід.
Почалася страшенна метушня.
Бунчужні кинулись видавать старі шинелі, штани, черевики без обмоток. Так одягнуті та озброєні старими, нечищеними, «трьохлінєйками», вирушили в похід тільки на другий день – 28 січня.
З войовничим видом виступили з касарень і погрузилися в поїзд. Мов передчуваючи свою загибель, козаки були бадьорі, веселі й підняли веселий гамір. Українська пісня лунала серед вагонів. Нарешті вночі o 11 год. ешелони виїхали з Київа II. і поїхали воювати в напрямку на Бахмач – Конотоп.
Цілу ніч їхали ешелони й тільки о 4 годині ранку приїхали на ст. Крути.
Тут їх зустріли гайдамаки, які до цього часу стримували ворога й після Макошинського бою під Бахмачем мусили відступити в напрямку на Крути, зриваючи за собою мости через річку біля Макошина.
Тільки самопосвята й легендарна енергія людей може робити такі дива, як ця горстка людей, що з чотирма кіньми, одною гарматою та двома кулеметами стримували до цього часу переважаючі авангарди ворога.
Змучені й виснажені, вони тішилися з тих обов'язків і з тої відповідальної праці, яку вони до цього часу несли, стримуючи нахабний поїзд ворога.
Се були старі досвідчені вояки ще російської армії. Між ними був один інвалід без ноги.
В Крутах відділ, який прибув з Києва, входив уже в безпосередню лучність з ворогом. Ешелони затрималися й рішено відсіля розпочати боєву акцію проти ворога.
Порахували свої сили. Січовиків разом з юнаками військової школи було чоловік 250. Вільних козаків та гайдамак 100 чоловік. Кінноти 12 шабель і три гармати.
Оце і вся сила «отряда, действующаго на Слободской Украине», як голосно писали тоді газети.
О 5 годині ранку вислано розвідку в напрямі на Пліски. Розвідка складалася з 30 юнаків зі старшинами при двох кулеметах «максіма» від січовиків, і вона виїхала окремим поїздом з площадкою, на котрій були уставлені кулемети.
Розвідка доїхала з початку до роз'їзду між Крутами й Плісками. На цьому роз'їзді трохи погрілися і з великою обережністю рушили назад. Але потім старшини порозумілися між собою і рішили їхати ще далі на Пліски.