Читать «Принцеса і королева, або Чорні та Зелені» онлайн - страница 18

Страхи його ще поглибилися, коли прибули круки з Обширу, де «зелені» вважали себе найсильнішими. Дім Вишестраж та місто Староград непохитно стояли за короля Аегона, і острів Вертоград також підтримував його милість… але в інших дідицтвах півдня князі та пани один за одним ставали за Раеніру, серед них князь Костян на Трибашті, князь Мулендор на Висотах, князь Тарлі на Рогошпилі, князь Рябин на Золотогаї та князь Хмур на Сірощиті.

Далі удари посипалися один за одним: Долина, Біла Гавань, Зимосіч. Під прапори принца Даемона до Гаренголу поспішали Чорноліси та інше річкове панство. Кораблі Морського Змія обложили затоку Чорноводну, і король Аегон щоранку мусив вислуховувати скигління купців, та не міг нічого вдіяти, хіба що перехилити ще один кухоль міцної наливки.

— Робіть щось! — вимагав він від пана Отто.

Правиця запевняв короля, що дещо вже робиться — наприклад, обмірковано заходи з прориву морської облоги Веларіона. Одним з головних стовпів влади Раеніри був її чоловік; але водночас принц Даемон являв з себе і найбільшу її слабкість, бо за роки своїх пригод та оборудок нажив більше ворогів, ніж друзів. І тепер пан Отто Вишестраж, один з найзапекліших принцових ворогів, простягав руку дружби іншому — Королівству Трьох Доньок, сподіваючись переконати його володарів разом виступити проти Морського Змія.

Та затримки й чекання не надто тішили молодого короля. Від розважливості та обережності свого діда Аегон II шаленів і втрачав терпець. Його мати, королева-удовиця Алісента, кілька разів підносила голос на захист пана Отто, але його милість лишився глухим до її прохань. Прикликавши пана Отто до престольної палати, він зірвав з його шиї урядовий ланцюг, якого і жбурнув панові Крістону Колію.

— Хай за нову Правицю мені править залізний кулак! — хвалькувато оголосив він. — Годі вже марнувати чорнило, час братися до справи!

Заклики короля якнайкраще пасували до вдачі пана Крістона.

— Не личить вам просити підтримки в панства, наче ви жебрак і канючите в них милостиню, — казав він Аегонові. — Ви є законним королем Вестеросу, а ті, хто сміє замірятися на ваш престол, є зрадниками. Час їм дізнатися, яку ціну платять за невірність.

Коронний шепотинник при королі Аегоні, Ларис Моц-Кутельнога, склав список усіх князів, які зібралися на Дракон-Камені, щоб вітати вінчання королеви Раеніри на царство або сісти у її чорній раді. Князі Кельтигар та Веларіон тримали столи на морських островах, куди гнів Аегона II не досягав, бо король наразі не мав сили на морі. Але «чорне» панство, яке сиділо у дідицтвах на суходолі, було позбавлене захисту морських хвиль.

Сутіндол впав легко, заскочений коронним військом зненацька. Місто було пограбоване і сплюндроване, кораблі у гавані — спалені, а князь Морочник втратив голову.