Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 5

Генрі Форд

Якби євреї залишилися в Палестині під владою закону Моисея, зберігаючи свій державний суверенітет, то навряд чи вони отримали б той фінансовий відбиток, що вони прийняли згодом. Єврей ніколи не збагачувався за рахунок іншого єврея. І в новітні часи збагачення їх завжди відбувалося не за рахунок їх самих, а за рахунок народів, серед яких вони жили. Єврейський закон дозволяв євреям вести справи з неєвреями за іншими правилами, ніж ті, котрими вони повинні були керуватися, вступаючи в ділові відносини з єврейським «ближнім». Так званий закон для іноземців говорить: «Чужоземцеві ти можеш давати в позики заради росту, але ближньому своєму ти не повинний давати заради росту».

Розсіяні серед інших народів, не асимілюючись з ними і ніколи не втрачаючи своєї яскравої расової відособленості, євреї протягом багатьох сторіч отримали можливість застосовувати цей закон на ділі. Прибульці серед чужих, часом жорстоких, вони цим законом здійснювали свого роду справедливу відплату. Однак, і цим не можна пояснити фінансову перевагу євреїв, — скоріше треба шукати її в самих євреях, у їхній силі, спритності й у їх особливих здібностях.

Вже на зорі єврейської історії видно, що прагнення Ізраїлю було спрямовано до того, щоб зробитися народом-владикою над всі ма народами. Очевидно, всі пророцтва мали своєю метою лише моральну освіта світу за допомогою Ізраїлю; однак, його воля до панування псувала це. Принаймні, весь лад Старого Завіту дозволяє прийти до такого висновку.

По древніх переказах євреї не виконали божественного наказу вигнати Ханаанитів, щоб Ізраїль не опоганювався скверною останніх. Євреї врахували, яка маса сили буде без користі розтрачена, якщо вони проженуть Ханаанитів, і зволіли залишити їх на батьківщині. «І бисть, коли Ізраїль підсилився, то обклав Ханаанитів податтю і не вигнав їх». Ця неслухняність, ця перевага матеріального панування духовному водійству, поклали початок покаранню Ізраїлю і його лихам, що не припинялися ніколи. Розсіювання євреїв серед народів, що триває от вже 2.500 років, змінило рятівне призначення їх, яке, по їхніх писаннях, вказувалося їм Божественним промислом.